«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької

08.08.2017 13:00   Джерело: dyvys.info
Опубліковано : Львівський Новинар

Днями Львів струсонула новина: у Лариси Разінкової-Возницької обшук – поліція шукає начебто зниклі з Національної картинної галереї мистецтв книги. За версією нинішнього директора Тараса Возняка, раритети пропали за часів попереднього керівництва.

Що шукали, в чому підозрюють колишню директору і хто стоїть за всіма інсинуаціями, ІА Дивись.info розпитала у безпосередньої учасниці подій, доньки Героя України, який по крупинках створював Львівську національну галерею мистецтв такою, якою вона є сьогодні, Бориса Возницького пані Лариси.

– Що шукали у Вас дома правоохоронці?

– Це була постанова суду. Там було написано конкретно – «нестача книжок у музеї».

– Чи пояснили, чому обшук проводили саме зараз, адже Тарас Возняк заяви про зникнення стародруків робив ще взимку?

– Ніхто нічого не пояснював. Я запросила свого юриста і сказала про це правоохоронцям, щоб обшук починали у присутності мого адвоката. Однак вони заперечили. Я це все вказала у протоколі.

«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької (інтерв’ю)

– Чи зі свого боку ви зверталися до поліції із заявами?

– Нічого я не подавала. Навіть не знаю, чи треба подавати. Все нормально – прийшли побачили, що нічого немає. Крім мого адвоката, були ще два юристи, які були присутні під час усіх цих дій. Я навіть не знала, що вони все фіксували на камеру – знімали весь обшук для того, щоб мені нічого не підкинули.

Навіть не знаю, чи треба подавати. Все нормально – прийшли побачили, що нічого немає. Крім мого адвоката, були ще два юристи, які були присутні під час усіх цих дій. Я навіть не знала, що вони все фіксували на камеру – знімали весь обшук для того, щоб мені нічого не підкинули

– Тарас Возняк робив кілька заяв щодо зниклих раритетів і щоразу це були різні цифри, різні стародруки…

– І мені це завжди було незрозуміло. Чому щоразу різні цифри? Одного разу він (Тарас Возняк – ред..) навіть написав, що зник «Апостол» Федоровича (Федорова). Для мене це був шок! Звичайно, кожна книжка – це важливо для галереї, але «Апостол» Федоровича? Я відразу передзвонила дівчатам, які були в комісії: «Я перечитала. Невже і «Апостол» вдалося якось поцупити?» – «Ні, «Апостол» є на місці». Навіщо тоді це писати? Навіщо такі речі робити? Для мене це незрозуміло.

«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької (інтерв’ю)

А зрозуміло те, що людина стала піаритися ще з грудня місяця, коли почалася інвентаризація. Вона, насправді, почалася ще при мені, а Возняк знову розпочав ту інвентаризацію. І хоч вона не була ще проведена навіть наполовину, він вже зібрав величезну прес-конференцію і заявив про нестачу книжок. Поки не завершиться інвентаризація, ніхто про це не сурмить і не проводить PR-акцій.

У нормальному музеї, якби помітили нестачу, то насамперед повідомили б Міністерство культури і відповідні правоохоронні органи. Тільки потім можна говорити про якесь оприлюднення інформації. А тут вийшло навпаки – спочатку пішов розголос про зниклі книги, а вже тільки тоді дізналися у міністерстві. І на чому піаритися? На біді музею? З одного боку, я розумію. Ця людина – не музейник. Це людина, яка ще на конкурсі заявила, що дирекція Галереї прокралася. Возняк звинувачував людей, яких не знає, він вже готував якусь акцію для того, щоб потім очорнити і змішати із землею.

– Пані Ларисо, що було виявлено, коли Ви проводили інвентаризацію?

– Інвентаризація проходила по всіх відділах і розпочалася ще 2010 року Борисом Возницьким. Були створені комісії по усіх 17 об’єктах Галереї. Новий керівник зобов’язаний перевірити стан усієї збірки. Тож коли я стала директором, то просто поновила наказ, адже все життя пропрацювала в Галереї. Склад комісії я теж не змінювала. Залишалося завершити інвентаризацію галерейної збірки. Музей книги перевіряли минулого літа. Тоді завідувачка Музеєм книги Лариса Спаська, яка відповідала за фонди, попросилася у відпустку, але я її  не пустила до завершення інвентаризації. Комісія попросила ще 10 днів для завершення.

«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької (інтерв’ю)

Коли через 10 днів прийшов головний зберігач Ігор Хомин зі Спаською до мене, я їх спитала, у якому стані інвентаризація. Вони сказали, що вона фактично проведена і у музеї все гаразд. Єдине, що залишилося – це уточнити якісь нюанси. Мені показали інвентаризаційні листочки, де були підписи членів комісії. Тоді Ларису Спаську я відпустила, а після того був конкурс (на заміщення посади директора музею – ред.). Про конкурс я знала, але коли він буде, то повідомили майже в останню хвилину, і треба було готуватися. Так сталося, що я вже не директор.

– Тарас Возняк у Фейсбуку оприлюднив фото з кабінету Лариси Спаської після її звільнення. Там були купи пляшок і сміття. У Спаської були проблеми зі зловживанням спиртним?

– Рідко, але були такі проблеми. Водночас вона дуже добрий фахівець. Часом я десь чула від неї якийсь запах і попереджала, що буде звільнена з цієї посади. Потім таких інцидентів більше я не помічала. Ті фото, що показали, то якісь жахіття. Вони якийсь смітник сфотографували. Скільки разів я заходила у кабінет Спаської, ніколи не бачила такого, у протилежному випадку були б вжиті адекватні дії.

«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької (інтерв’ю)

– Чи були претензії у Вас як директора до роботи Спаської?

– Саме до роботи – ні.

– Я правильно розумію, що інвентаризація у музеях на кшталт Галереї триває роками?..

– Звичайно, що можна і швидко провести. Комісія створюється з наукових працівників, які мають ще інші функції, зокрема проведення екскурсій тощо. А під час інвентаризації всі члени комісії мають бути присутні. Так буває, що когось немає, і робота зі звірки фондів затримується. Тут впливає і людський фактор, і фактор роботи. Якщо вказано, що до складу комісії входить п’ять людей, то не може перевіряти четверо. Мене дуже насторожує те, що Спаська, коли хворіла і мала довідки про це, а вже йшла інвентаризація, у фонди заходили без неї. А вона головний матеріально відповідальний. Якщо без якогось члена комісії можна зайти, то без неї – у жодному разі. Опечатуватися мало її печаткою, директора або головного зберігача. А тут заходилося без неї і опечатувалися фонди тільки печаткою директора.

Мене дуже насторожує те, що Спаська, коли хворіла і мала довідки про це, а вже йшла інвентаризація, у фонди заходили без неї. А вона головний матеріально відповідальний. Якщо без якогось члена комісії можна зайти, то без неї – у жодному разі

– Хто входив до комісії, яка проводила інвентаризацію при Вас?

– Я вже не пригадую. Мушу взяти ті документи. Дай Бог, щоб вони ще залишилися у Галереї. Бо, як я бачу, деякі  документи взагалі були вилучені. Дуже дивна ситуація сталася після того, як директором вже став Возняк, були вилучені всі папки з наказами з  секретаріату у Палац Потоцьких, їх перетасувала Оксана Козинкевич, до речі , тоді ж зникла моя трудова книжка, за що кадровик отримала догану.  Згодом папки з наказами повернули. Що там вже залишилося з тих наказів, я не знаю.

«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької (інтерв’ю)

– Ви не підписали результати інвентаризації, яка проходила при Вас. Чому?

– Тому що мали бути всі підписи, у тому числі головного зберігача. А директор просто ставить резолюцію на ті підписи, його функція – зафіксувати. Ще один дуже дивний факт – коли в грудні Возняк зробив прес-конференцію, він сказав, що всі інвентарні книжки по музею розірвані. Справа в тому, що коли почалися військові дії на сході, Міністерство культури видало наказ зібрати в одному місці базу тих творів, які знаходяться в кожному музеї. Та база була визначена в одному з музеїв Києва, і ми одні з перших, хоч в нас і дуже багато інвентарних книжок, все це перефотографували і подали. Ніхто мені не сказав, що там книжки розірвані. Фотограф це б одразу помітив. Такого не було. Зараз можна звернутися в ту установу, де знаходиться база, і перевірити чи це правда, що інвентарні книжки були начебто розірвані.

– Тарас Возняк вже став директором. Чому Вас продовжують цькувати? Можливо, коріння десь значно глибше?..

– Ці коріння сягають ще часів Бориса Возницького, який дуже багато чого відстоював, забороняв, не давав розпорошувати замки, не дозволяв перевозити картини Альтамонте… Йому було особливо важко в останні роки. Борис Григорович це дуже тяжко переживав. На нього постійно чинився тиск. Зіграло роль і те, що Тарас Возняк 2012 року не став директором. За три місяці, коли вже не стало Возницького, а нового директора ще не було, Оксана Козинкевич по Палацу Потоцьких продавала свої квитки – вони ходили разом з галерейними. На тому, звичайно, зароблялися гроші. Я це побачила і відразу ж припинила, а мені цього не можуть пробачити. Три роки я працювала за контрактом, а останній рік вже виконувала обов’язки директора. І ось цей останній рік, де тільки могли, там мене обливали брудом. То був суцільний жах. І головне,  що я постійно мусила відкладати роботу і перед міністерством виправдовуватися. До того ж постійно просила, щоб з міністерства приїхали, створили комісію і нехай переконаються, що це не так. Мені ж відповідали, що нема на це коштів. Вдень я працювала, а цілими вечорами пояснювала, чому я не верблюд. Останній рік був жахливим.

Ці коріння сягають ще часів Бориса Возницького, який дуже багато чого відстоював, забороняв, не давав розпорошувати замки, не дозволяв перевозити картини Альтамонте… Йому було особливо важко в останні роки. Борис Григорович це дуже тяжко переживав

– Пані Ларисо, не так давно був скандал через спробу начебто передати у приватні руки Підгорецький замок. І це пов’язували із Возняком. Чи відомо Вам щось про це?

– Там і про інші замки йшлося. Ні, нічого не відомо. Я дізналася із засобів масової інформації. Ми постаралися призупинити те, що тоді розпочалося. Наскільки нам це вдалося, я не знаю.

«Сенсація» зі зникненням стародруків чи знищення Галереї мистецтв. Версія Лариси Возницької (інтерв’ю)

– Минулого понеділка до Львова приїжджав товариш Возняка Княжицький. Чи нема в усій цій історії і політичного підтексту?

– Думаю, якщо людину, яка не має освіти мистецтвознавця, жодного звання, жодного дня не працювала у музеї чи по культурі, ставлять директором, то, очевидно, перед нею ставлять і якісь завдання. Це тільки мої думки, але інші просто не йдуть в голову. Чому таку людину поставили? Адже, крім мене, на посаду претендував той же Хомин, який все-таки багато для Галереї зробив. Він міг стати директором…

– Завдяки електронним деклараціям, ми дізналися, скільки цінних раритетів у колекціях українських політиків. І дуже часто сліди ведуть саме до музеїв. Чи Ви, як людина, яка все життя пропрацювала у музеї, здогадуєтеся, яким чином речі з музейних фондів осідають у приватних колекціях?  

– Не знаю. Я настільки завжди була далека від того. Все життя пропрацювала реставратором, були навіть випадки, що колекціонери до мене зверталися для того, щоб я відреставрувала такі речі, але жодна музейна річ до мене не потрапляла. Свого часу був дуже великий скандал з Історичних музеєм  – зникло багато портретів, інших експонатів. Хтось ці речі купив і вони можуть зараз бути у приватних колекціях. Я не знаю, як це відбувається. Борис Григорович навпаки, навіть те, що йому дарували, він старався віддати музею, зокрема ті ж книжки. Тому мені прикро і дуже хочу, щоб нормально пішло розслідування та були покарані винні. Ці ж книжки рятував і привозив батько. Були експедиції ще у 50-70-их роках. Він все це звозив. Часом і я, хоч була ще дуже молода, їздила у ті експедиції. Ми це все привозили, описували. Він створив перший Музей книги в Західній Україні. Возницький старався, щоб все зберегти. Мені про це дуже боляче говорити, якась мерзота намагається все знищити. Навіть бібліотеку Возницького перевіряли, лазили туди своїми руками. Це дуже брудна ситуація. Я була спокійна, бо не може бути інакше.

Ці ж книжки рятував і привозив батько. Були експедиції ще у 50-70-их роках. Він все це звозив. Часом і я, хоч була ще дуже молода, їздила у ті експедиції. Ми це все привозили, описували

– Чи будете після обшуку зі свого боку робити якісь кроки?

– Поки не робитимемо. Наразі, будемо скликати прес-конференції. Звичайно, що все так просто не минеться. З боку Возняка відбуваються якісь страшні дії. Мені були і йдуть погрози – SMSки. Перед конкурсом надходили погрози, мовляв якщо я поїду, то тут же з’явиться прокуратура і в наручниках забере мене.

– Чому в поліцію тоді не звернулися?

– Та я ніколи справ з поліцією не мала. Було просто гидко.

Оксана ДУДАР


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: dyvys.info   654