На цій світлині ви бачите одну з численних надмогильних плит на Личаківському кладовищі у Львові, який є Державним заповідником і фінансується з бюджету області.
Чим ця непоказна плита, яка прикриває гріб невідомої нам людини, може бути цікавою для львів’ян і українців загалом?
Перегляньте також:
- У Львові на територію музею “Личаківський цвинтар” пускатимуть лише через центральний вхід
- На Личаківському цвинтарі у Львові запрацювала навігаційна база поховань військових
З епітафії, яка викарбувана на тій плиті, довідуємося, що лежать під нею рештки тіла, такого собі, 36-літнього генерал-майора МГБ Агеєнкова Филипа Андрійовича, який, як дізнаємося з інших доступних джерел, “…загинув при виконанні службових обов’язків 2 листопада 1946 року”.
Погодьтеся, цікава дата смерті… Та ще й на Західній Україні, яка тоді вся палала під ногами нових окупантів… Це ж які такі службові обов’язки треба було виконувати, щоби прийняти смерть наприкінці осені 1946 року..? Однак, багато що нам прояснять біографічні дані цього чоловіка.
Отже, генерал-майор Агієнков Ф.А.:
– з грудня 1939 року – в органах НКВД-СМЕРШ, де виконував обов’язки заступника начальника Особливого відділу НКВД Приволжського військового округу (до кінця 1941 року);
– з листопада 1941 року по червень 1942 року – начальник Особливого відділу НКВД 20-ої армії (другого формування);
– з 1942 по 1943 рр. – начальник Особливого відділу НКВД 5-ої армії Західного фронту;
– з 1943 по березень 1944 року – начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 33-ої армії Західного фронту;
– з травня 1944 по вересень 1945 року – начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 52-ої армії а, після цього, 1-го і 2-го Українських фронтів;
– А, от тепер – родзинка: з 14 вересня 1945 року по 8 липня 1946 року генерал-майор Агеєнков Ф.А. був начальником відділу контррозвідки МГБ 52-ої армії Прикарпатського військового округу, після чого (до своєї загибелі) керував контррозвідкою 13-ої армії Прикарпатського військового округу.
Для тих, кому вищенаведена інформація видалася нецікавою, поясню простіше: Агеєнков Ф.А. – це єдина, на той час (на все Прикарпаття) особа, відомство якої розробляло плани по ліквідації підрозділів УПА, фізичному знищенню бандерівців і всіх, хто їм співчував або ж симпатизував. І ями з негашеним вапном на подвір’ї Стрийської тюрми, куди живими скидали сотні українців – це теж їх рук справа. І соляні шахти в Саліні біля Добромиля, куди тисячами скидали напівживих і мертвих галичан – теж вчинено за їх наказом. І жахливі, нелюдські масакри львівських арештантів у тюрмах на Лонцького і Замарстинові у Львові – теж було зроблено за їх, МГБістським, сценарієм.
Я жодним чином не закликаю якісь могили перестати впорядковувати чи кудись конкретно переносити. Ні! Я лише хочу, щоб на Личаківському кладовищі був, врешті, наведений порядок з радянськими військовими могилами: могили тих, хто доблесно воював, громив німців і з честю дійшов до Берліну – слід й надалі підтримувати у належному стані й опікуватися ними, оскільки у багатьох з них лежать наші однокровні українці, які нічим не завинили перед своїм народом.
Натомість, щодо могил “стребків” та інших синьопогонників (зокрема, МГБшного генералітету на Личакові) питання слід вирішувати у комплексі, керуючись думками фахівців.
