Уже звичним є явище, що не всі тверді сири є такими, дешевшими є сирні продукти, не все масло є маслом, адже дешевшим є спред. З ковбасою, і про це далеко не усі споживачі знають, ситуація аналогічна – не вся ковбаса, то ковбаса. На прилавках магазинів тепер є і ковбаса, і вироби м’ясомісткі…

Про ці  та інші нововведення, що спрямовані на захист прав споживачів, виготовлення та реалізацію якісного для виробників харчової продукції, говорили  представники ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та Головного управління Держпродспоживслужби у Тернопільській області.

За словами заступника начальника ДП «Тернопільстандартметрологія» Ігоря Кулини та заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Тернопільській області Володимира Богоноса, у  зв’язку зі змінами у вітчизняному законодавстві щодо безпечності та якості харчових продуктів, чисельними запитами операторів ринку харчової продукції з цих питань й вирішено  було провести науково-практичний семінар на тему: «Нове у законодавстві України щодо виробництва та обігу харчових продуктів, державне регулювання якості та безпечності харчових продуктів».

Про  зміни у сфері технічного регулювання, добровільне застосування стандартів,  як запорука високого рівня відповідальності виробника, особливості застосування технічних умов на сучасному виробництві, вимоги до маркування продукції розповіла головний доповідач семінару,  інженер сектору стандартизації та інформаційного забезпечення ДП «Тернопільстандартметрологія» Орися Дмитренко. Про систему аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках, як запоруку безпечності харчового продукту, говорила аудитор з сертифікації систем управління безпечністю харчових продуктів, інженер І категорії відділу з підтвердження і оцінки  відповідності та сертифікації систем управління   ДП «Тернопільстандартметрологія» Ірина Кристинич.   Про нормативно-правові акти й інші документи, необхідні для роботи суб’єктів господарювання, відповідальність суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства у сфері обігу харчових продуктів говорив начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії ГУ  Держпродспоживслужби в Тернопільській області Олександр Дністрян, про загальні гігієнічні вимоги щодо виробництва харчових продуктів та поводження з ними – начальник відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ  Держпродспоживслужби в Тернопільській області Євген Безрукий, про основні вимоги до метрологічного забезпечення підприємств харчових галузей – головний метролог  ДП «Тернопільстандартметрологія» Михайло Клюкевич.

Як було зазначено на семінарі,  нині ми живемо у часи реформ, і  часто це супроводжується безліччю чуток, пліток, заангажованих коментарів та  перекручувань суті процесів. Хоча насправді наближення  системи технічного регулювання, захисту прав споживачів  до європейської  у процесі реформи, за великим рахунком, передбачає підвищення ступеня захисту споживача та спрощення ведення бізнесу, підтримку виробників.

Нині виникла нагальна потреба донести   суть реформ і спробувати розвіяти ті міфи та легенди, які з’являються через незнання. Адже не всі однаково сприйняли повідомлення щодо скасування торік усіх стандартів СРСР (ГОСТів). По-перше, ГОСТи, які були введені до 1992 року, на сьогодні становлять майже половину всього фонду стандартів, які діють в Україні.  Якщо ж уважно почитати текст Угоди, то там сформульована вимога скасування тільки тих стандартів СРСР, які суперечать відповідним європейським стандартам.

Національний орган зі стандартизації України, при виданні наказів про скасування ГОСТів, встановлює перехідні періоди у кілька років для того, щоб розробити національний аналог (або гармонізувати європейський), тобто всі стандарти не скасовані. Скасування  стандартів означало б  хаос та безлад в країні, а також повну її ізоляцію від цивілізованого світу.

Щодо технічних умов, то у процесі реформ було прийнято рішення щодо скасування обов’язкової державної реєстрації технічних умов. Самі ж технічні умови не скасовані. У виробника є вибір, або випускати продукцію, що відповідає вимогам  стандарту, або розробити власні технічні умови на неї. Основна вимога залишається незмінною – продукція повинна бути безпечною для споживача.

Проблемою залишається правильне маркування харчових продуктів. Саме з маркування споживач має отримати повну інформацію про продукт. Виробнику й самому невигідно маркувати продукцію неправильно, бо це  тягне за собою накладення штрафу: на юридичних осіб – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та вилученням з обігу таких харчових продуктів; на фізичних осіб-підприємців – у розмірі від трьох до  п’яти  мінімальних заробітних плат із відкликанням та вилученням з обігу таких харчових продуктів.

І наостанку. Торік набув чинності ДСТУ 7680:2015 «Продукти м’ясні та вироби м’ясомісткі». Цей стандарт встановлює номенклатуру м’ясних продуктів та м’ясомістких виробів, які виробляють з м’ясної сировини та компонентів нем’ясного походження, а також вимоги до назв зазначених продуктів і виробів.

Продукт може називатися м’ясним лише у тому разі, якщо в його рецептурі знежилованого м’яса та/або  печінки, язиків – не менше ніж 60%. М’ясомісткий – це харчовий виріб, у рецептурі якого масова частка м’ясної сировини становить не менше ніж 50%, у тому числі масова частка знежилованого м’яса не менше ніж 15%. М’ясні посічені напівфабрикати мають містити м’ясної сировини не менше 50%, м’ясомісткі посічені напівфабрикати – мають містити м’ясної сировини не менше 35%.

Заборонено: скорочувати назви м’ясомістких виробів, вилучаючи із зазначених назв слово «м’ясомісткий» у всіх числах, родах і відмінках; застосовувати щодо м’ясомістких виробів слово «ковбаса» замість словосполуки «м’ясомісткий виріб». Не дозволено писати: «Ковбаса м’ясомістка».

Галина ВАНДЗЕЛЯК