Зконтактуватися з місцевим керівництвом жовківського костомельного заводу – справа не проста: то нікого нема, то прихворіли, то не відповідають на дзвінки. А київські очільники цього підприємства просили нас не розповідати про жахіття на жовківській костодерці. Мовляв покажуть будь-який інший укрветсанзавод, тільки не цей. Та, якщо попереднього разу знімальна група телеканалу ПравдаТУТ Львів дивом потрапила на кісткодробильний комбінат в супроводі інженера Михайла Клина, то цього разу нас і на поріг не пустили, - Правда тут.

Та ми не зупиняємося. Аби дізнатися, що тепер відбувається за цим парканом, пробираємся через хащі. Щоб все побачити доводиться лізти на дерево. Ворони, мертвечина, кагати відходів, велика купа кісток, мішки з тельбухами та нестерпний сморід. Туші тварин продовжують гнити просто неба, їх розтягують птахи та щурі. Ситуація на цьому підприємстві й далі критична. Єдиний котел, який тут працює, перевели на електрику. Та він не відповідає санітарним нормам: ані тиску, ані температури відповідної котел не має. Тому при такій переробці решток тварин мікроби не знищуються.

Кістки та туші тварин на території заводу, начебто, кагатують. Однак, такий процес виходить за межі здорового глузду. Адже саме кагатування мало би відбуватися в спеціальних бетонних ємностях. А тут мертвечину просто скидають в яму, перекривають соломою та накривають плівкою. Крім того, керівництво заводу знайшло спосіб, як швидко і без зайвих затрат позбутися здохлятини. Та мертві туші так палили, що довкола аж ворони поздихали. Громадські активісти кажуть: працівники заводу покропили місцевість невідомою речовиною, аби при спалюванні і мікроби згоріли. Отож, крематорій замінили звичайною ватрою. Ми обійшли околицю і жахнулися. Черепи, зуби, під ногами провалюється земля, калюжі зі смердючою рідиною – це справжнісінький скотомогильник. А там зграя ворон летить на свіже м’ясо. Трупи тварин закопані, то в мішках, то в пакетах. А місцеві щурі розвели тут своє царство, дехто з них навіть відійшов у вічність.
У соцмережах з’явилося відео Володимира Парасюка, який теж відвідав костодерку. Місцеві екологи теж б’ють на сполох, адже місце може бути смертельно небезпечним.

Та поки влада байдикує, підприємство й надалі працює з порушеннями. Тут мали б утилізовувати тварин та переробляти їх на кісткове борошно відповідно до всіх санітарних норм. Однак, таких умов на кістководробильному заводі нема. Завод давно відрізали від газу та води через банкрутство. Місцеві жителі тут збирають ягоди та возять на ринок продавати. Та й під самими стінами скотомогильника працівники насадили помідорів.

Екологи роблять приписи, прокуратура розглядає справи. Та результату немає. Керівництво заводу не покаране. А сторож і головний інженер Жовківського костомельного стали цапами відбувайлами, які своїми “рогами” прикривають директора.