Біблію Йоганна Гутенберга у Пельпліні зберігають за склом і під пильним оком охоронної сигналізаціії. До таких заходів безпеки змушує цінність цієї книги, яка 1455 року поклала початок книгодрукуванню в Європі. Єдиний проданий на аукціоні «Крістіс» 1987 року неповний перший том паперової Біблії Гутенберга (324 аркуші) коштував 4,9 млн доларів. Нині він є у колекції токійського університету Кейо. А повні два томи Біблії (понад тисячу аркушів) сьогодні фахівці оцінюють на 25-35 млн доларів.

За сучасними підрахунками, Гутенберг надрукував 180 примірників Біблії, з них 45 - на пергаменті, решту — на італійському папері з водяними знаками. У різних зібраннях світу зберігалося 47 першодруків Біблій, з яких лише 21 — повний.

Дотепер невідомо, хто у середньовіччі фінансував придбання монахами такої дорогої книги. Спочатку вона потрапила в монастир бернардинів у Любаві, а звідти на початку 19 століття переїхала в Пельплін. Там Біблія кілька десятиліть пролежала неідентифікованою – під іншою назвою. І лише за три роки до кінця століття її виявив дослідник першодруків з Кенігсберга Пауль Швенке.

Однак найбільш драматичною сторінкою в історії «польського» примірника Біблії Гутенберга була Друга світова війна. Німці, які окупували Польщу, вивезли раритет у Париж, потім вона потрапила в Англію і в Канаду. У Пельплін книга повернулася після 20 років поневірянь світом.

Пельплінський екземпляр Біблії надрукований на папері і належить до другої категорії раритетів, але це не зменшує його унікальності, розповів працівник відділу промоції міста Пельпліна Гжегож Кіліан.

Він також повідомив, що для ліпшого розуміння праці середньовічних творців книг нині при монастирі організовано інтерактивниий скрипторій. Ним опікується Гжегож Кіліан, який, зазвичай, зустрічає гостей в одязі і образі середньовічного скриптора.

Гжегож Кіліан розповів львівським журналістам, що найчастіше сюди практикувати приходять діти – групами до 50 осіб.  Вони натхненно «працюють» упродовж кількох годин переписниками і, окрилені своїми здобутками, повертаються додому з чорнильними плямами на руках та аркушами власноручного готичного письма.Такі вправляння коштують 10 злотих з особи.

Натомість правдиві скрипторії були першими тодішніми мануфактурами, де переписники, не розгинаючись роками, працювали над єдиним примірником, повідомив Гжегож Кіліан. Працю тут чітко розмежовували: один монах писав, другий оздоблював, третій робив оправу для книги. Життя скрипторів було коротким, бо в роботі використовували шкідливі фарби, олово. 

Один рукописний фоліант створювали 2-5 років. Продавали його дуже зрідка, бо це був великий капітал.

Львівські журналісти також пройшли оперативний курс молодого скриптора, який почався з тесту на середньовічні «гаджети» - як і для чого їх використовують, а закінчився вправами з готичного шрифту, яким виконана Біблія Гутенберга.

Головним «гаджетом» тоді були гусячі пера. Як пояснив і продемонстрував Гжегож Кіліан, найліпші писаки виходили з крила, з 1-го до 3-го і з 4-го до 9-го пера. Решту можна було віддавати на перину.

У середні віки, наголосив працівник відділу промоції міста, за одну рукописну книгу можна було купити село. І з плином часу її ціна не впала.

Нагадаємо, що в Гданську відкрито найбільший у світі Бурштиновий вівтар.

Історична довідка
Серцем монастиря в Пельпліні є другий за величиною цегляний костел у Польщі, в середині якого є 23 вівтарі, в тому числі - найвищий дерев’яний вівтар у стилі барокко на європейському континенті; готичні лави, органи и амвон в стилі бароко.
В єпархіальному музеї зібрані експонати церковного мистецтва.