Ти часто проходиш повз і, можливо, навіть не помічаєш їх. Та коли з прочинених дверей дмухне теплим, хмільним та чебуречним духом 90-х, ти неодмінно повернеш голову щоб на кілька секунд (доки двері не зачинились) поглянути у минуле на його дивних мешканців, пише - LVIV.COM.

Але львів’янці Уляні Явній мало цих кількох секунд. Вона тягне в кафешки подруг на чебуречок і 50 грамуль і ділиться враженнями в фоторепортажах.

«4 студія» на Високому Замку

Нічогісінько не знаю про це кафе-магазин – коли воно було засноване, чи ким. Але за назвою і розміщенням біля Високого Замку, зрозуміло, що місце початково призначалось для телевізійників. «4 студія», в якій, мабуть, за чарчиною не одна програма місцевого телебачення колись була придумана.

Тут теж є типові для застиглих у часі закладів – інтер‘єр і меню. Вирізняє чистота, навіть наглянцованість. Посуд весь, хоч радянський, а ніби новий. Може спеціально вишукують десь ці вінтажні тарілки або мають їх цілий склад ще з тих часів? На вікнах – вітражі, на стінах – типові совєцькі картинки природи, трохи зсинілі від часу. Можна з‘їсти і борщу, і вареників, є пампушки з яйцем і цибулькою, і цілком пристойні чебуреки. Ціни – смішні. Наприклад, де вам ще наллють стакан Кока-Коли за 5 грн?

Це така чудова прогулянка – спершу ідете на Високий Замок або Лису Гору, дивитесь на панораму міста, а тоді спускаєтесь в 4 Студію на чебурек, каву і закарпатський коньяк. Хочете здивувати свою любов на день Валентина і бути оригінальним – то вам геніальна ідея від мене.

«Кава» на Краківській

От ви, мабуть, часто проходите повз це ретро-місце і навіть не задумуєтесь, що там можна випити кавового лікерчику і закусити канапками з смальцем і шкварками. А ми з дівчатами тепер там будемо постійними клієнтами, бо поважна пані за лядою запитала нас, чи нам уже є 18 років і чи можна нам алкоголь споживати. Все. Ми всі розтанули як снігові королеви на пляжі.

Сподобалась незаштукатурена цегляна стіна із помпезною картиною – то незвичний інтер‘єрний хід для закладу такого типу. Заходьте-не-минайте, бо смалець і шкварки – це діло важливе і рідкісне в наші дні. Вулиця Краківська – «Кава» поряд з магазином «Криниченька».

КООП «Мрія»

Канапка з оселедцем і фаршмаком, легендарні «пів яйця», квашена капустка і вОгірки, дуже хрусткі свіженькі деруни (терті вручну, ніяких тобі комбайнів), підмерзлий томатний сік – усе це нам обійшлось в 96 грн на п‘ятьох людей І то є центр Львова, початок вул. Б.Хмельницького. Уже була в цьому чарівному закладі кілька років тому в схожому турі мордовеньками (то так у Львові колись називали кнайпи невисокого штибу) – все залишилось як було, стабільність.

Незмінний радянський пощерблений посуд, гранені стакани, те ж меню і відвідувачі. Час тут однозначно зупинився. То, правдиво, дивовижа, бо побачити компанію таких-во шикарних жіночок в такому закладі – стільки ж шансів як і НЛО.

Для усіх, хто цікавиться кнайпами, котрі законсервувались у стилі 90-х – це КООП «Мрія», душевно – рекомендуємо!

І пильнуйте далі за постами, бо ми козу з дівчатами водили не одним таким легендарним місцем – далі цікавіше…