Відповідальна за поразку команда в округах

Для більшості патріотично налаштованих львів’ян результати президентських виборів були справжнім шоком. Вже тоді було зрозуміло, що Україною шириться реванш. Сьогодні ми можемо говорити про це ствердно.

Досі багато з нас не можуть пояснити, як так сталося, що при реальних здобутках у зовнішній політиці Петро Порошенко таки програв. Навіть у Львові, де Петро Олексійович переміг сумарна частка голосів тих, хто проголосував проти нього, наприклад у 117 окрузі складала близько 52 % у першому турі, та 32 % у другому турі. Як так сталося, що найефективніший в історії країни президент програв навіть у патріотичних регіонах, де мав би набирати щонайменше під 90 %.

Причина у відсутності “командної гри”. Роботу завалили депутати мажоритарники, які п’ять років тому за підтримки Порошенка пройшли у парламент. Вони просто нічого не робили. Практично не з’являлися на округах. Сподівалися, що у новий склад парламенту їх затягне “президентський бренд”. А люди, за звичкою, усі біди від поганих доріг, до неремонтованих дворів вішали на президента.

Але найгірше навіть не це. Найгірше — це зрада команди одразу після виборів. Очевидно, що саме порадами політтехнологів користувалася чинна народний депутат і кандидат Оксана Юринець у вже згаданому 117 окрузі, коли поспішно віддалялася від фракції БПП.

Васальна залежність важливіша за народну довіру

Ймовірно, хтось “мудрий збоку” порадив Оксані Василівні кинути стомленого і пошарпаного політичними боями за Україну Петра Порошенка. Хто бачив Петра Олексійовича під час останнього візиту на Львівщину може підтвердити мої слова. Це сильна людина, яка вміє тримати удар і йде до кінця, навіть коли зраджує найближче оточення. Хоча зраду пережити важче. Це про неї Симон Петлюра сказав: “Нам не страшні московські воші, нам страшніші українські гниди”

Основна причина і бажання дистанціюватися від колишнього президента мажоритарниці полягає у простому розрахунку, що усі негаразди можна списати на колишнього керівника держави, а от решту заслуг таких, як євроінтеграція, курс на НАТО приписати собі. Цим можна пояснювати, чому роками нічого не робилося на окрузі. Але є ще й прихована причина. Журналісти пов’язують Оксану Юринець з львівськими олігархами братами Дубневичами, які також дистанціювалися від Петра Порошенка на час парламентської кампанії. Такі дії відбуваються синхронно у всіх народних депутатів так званої «групи Дубневичів». Зрештою і окремі віхи діяльності Юринець, як депутата наштовхують на роздуми.

- Зокрема ця народна депутат не голосувала за законопроект про обов’язкове електронне декларування. Як відомо, відкритості і прозорості якраз найбільше бояться олігархи, бо це робить їх залежними від громади.

- Юринець ж на пару із новообраним президентом Зеленським хотіла повернути “закриті партійні списки”. Юринець підтримала і проголосувала за законопроект Зеленського, який завдяки патріотам провалили. Адже саме закриті партійні списки є кращим інструментом в руках олігархів. Тоді легко можна торгувати місцями у списку і заробляти гроші.

- Крім того, Юринець прославилась, як “захисник комуністичних диктаторів” і вимагала спростувати “недостовірну інформацію” про комуністичного дикатора В’єтнаму Хо Ши Міна, відомого палкого послідовника СРСР. Хо Ши Мін також відзначився репресіями проти “ворогів режиму”, внаслідок чого загинуло близько 100 тис в’єтнамців, яких можна віднести до жертв комуністичного терору. Саме ці факти викладені в сюжеті 24 телеканалу, на думку Юринець “кидають тінь” на імідж диктатора і шкодять українсько-в’єтнамським стосункам.

Тож виходить, що васальна залежність підштовхує депутатів до зради. Бо у них одна мета — потрапити в парламент і служити сюзерену-олігарху.

Зрадник президента обов’язкового зрадить і тебе

Але повернімося до наших справ. Чому депутата-зрадника в жодному разі не можна повертати у парламент? Дуже просто — він готовий зрадити завжди. Він гірший за відкритого опонента, який критикує, бо він робить свою справу тихо. Втікає у найбільш несприятливий момент. Він залежний від свого сюзерена-олігарха, а виборця розглядає лише, як інструмент досягнення мети.

І не варто звертати уваги на голосні заяви про досягнення такі, як мова, інтеграція в ЄС та НАТО, бо ці досягнення належать аж ніяк не мажоритарникам на кшталт Юринець, які зрадили президента, що найбільше доклався до цих досягнень. Вони ж, як правило, займаються тим, що влаштовують власне життя та життя власної родини. Зокрема пані Юринець влаштувала свого чоловіка на посаду в митних органах. Для збереження “впливу сім’ї”, ймовірно і потрібне депутатство.

Уважно придивляйтеся до тих, хто кинув президента у скрутну хвилину. Незалежно від того, яку вони шкіру натягнули сьогодні. Ви для них лише “матеріал”. Їм байдужа доля України. Вони думають про себе і свого феодала-олігарха.

Антон Веселий