«Бабця втекла додому з поїзда, який їхав з концтабору, але операція «Вісла» позбавила її домівки — родину насильно вивезли до Львова, жити довелось у будинку з вікнами без скла, — каже онук Святослав Літинський. — У цей час вона зустріла хлопця, який колись давав їй бофони — Івана Швака. Згодом вони побралась і прожили разом 64 роки».

«Енергії моєї бабусі позаздрить будь-яка молода людина,  – Святослав Літинський. – Вона не засиджується вдома, постійно бігає на зустрічі, за кордон їздить. Пригадую, торік бабці треба було поновити закордонний паспорт, то вона нікому не сказала – сама пішла у відповідну установу та оформила документ. Буває, її можна побачити за роботою з газонокосаркою. Дуже любить квіти, навіть нам категорично заборонила приносити букети з живих квітів на її День народження. Подарунків теж ніколи не замовляє. Та ми вирішили подарувати бабусі квиток в оперний театр, аби подивилась виставу та отримала позитивні емоції.

Бабуся запевняє, що немає ніякого секрету довголіття. Але я знаю, що він у русі. Бабця ніколи не могла на місці всидіти, все бралась до роботи, та й спорт завжди любила, і досі старається робити руханку».