Каденція міського голови Львова добігає кінця, тому московські спонсори Андрія Садового, розуміючи, що його епоха завершується, а молоді хлопці, яких він бачив своїми спадкоємцями, не надійні, поспішили підібрати Садовому НАСТУПника.

І знайшли … Ярослава Рущишина, львівського підприємця, ідеального галичанина й патріота, учасника революції на граніті та сенатора УКУ. Відпрацювати ж виборчу кампанію міського голови вирішили на виборах до Верховної Ради. (Є така помилкова думка, що нардеп матиме більше шансів стати мером).  Заодно, в догоду кремлівським замовникам, представником яких у Львові є наближений до Путіна олігарх М. Фрідман, витиснути з парламенту одну з найуспішніших народних депутаток Оксану Юринець, яка активно просуває  в Раді та на міжнародній арені вступ України в НАТО та ЄС. (Вгадайте, кому це найбільше не подобається!)

Штаб малює Ярославу Рущишину образ успішного бізнесмена, мецената, революціонера. Тільки скромно замовчує, що його бізнес, пов’язаний з транскордонною торгівлею, розвинувся якраз тоді, коли його тесть, Микола Горинь, обіймав найвищі посади заступника і начальника Львівської митниці. А під час свого депутатства в Львівській облраді, пан Рущишин, який був у “Нашій Україні” навіть жодного разу не виступив. Після успішної Помаранчевої революції, будучи депутатом обласної ради він вже декілька разів міг стати народним депутатом, але політик з нього так і не вдався.

Операція з просування Рущишина є агресивною. Чого тільки вартує його висування від партії Голос, бренд якої надав йому на старті досить високий рейтинг, хоча сам кандидат не надто відомий електоратові 117 округу. Для самої Юринець ситуація, вочевидь, не дуже приємна, оскільки їй пропонували висуватися від Голосу, але в результаті вона обрала самовисунення. Логічним було Голосу підтримати депутатку, яка втримала марку нового обличчя в старому парламенті, і поєднує в собі ті якості, які декларують “голосисті”.

Аж ні! Пропозиція була всього лиш розвідувальним ходом, з надією на відмову. Скориставшись коаліційною угодою УГП і Голосу, а також політичною недосвідченістю Вакарчука, Садовий, який контролює Українську галицьку партію, влаштував сюрприз Оксані Юринець, висунувши Ярослава Рущишина. УГП зараз на людях критикує Садового, але всі її чільні діячі походять з його близького оточення, а спонсори (В. Матковський) є партнерами Андрія Івановича ще з буремних приватизаційних часів, як, до речі, і Ярослав Рущишин. Зауважимо, що прізвище Матковський, щоправда, Іван, фігурує і в списку кандидатів у окрузі. Соупаденіє?

Але Андрій Садовий не був би собою, якщо б не працював на потрійний куш. І розмінною монетою у грі з Голосом він виставив на одному окрузі з Ярославом Рущишиним, ще й кандидата від “Самопомочі”. Подейкують, Садовий намагався відразу комерційно домовитися з Вакарчуком та віддати округ Голосу повністю. Однак Вакарчук на зустріч не прийшов (чи тому, що “оцінив” красу гри, чи Фрідман заборонив), і Садовий вирішив зіграти ва-банк, висунувши Андрія Шевціва. Найімовірніше, торги продовжаться ближче до дня виборів. 

Фото з мережі Інтернет

Чому ж Андрію Івановичу аж так не подобається Оксана Василівна? Та тому, що у 2015 році вона посягнула на святая святих, крісло міського голови, та ще й хотіла стати першою жінкою на посаді міського голови Львова. Юринець заявляла про намір зламати корупційні схеми Садового та холдингу емоцій “Фест”, за якими “Фест” приватизує і нищить історичну спадщину міста, та змусити всіх працювати на одинакових засадах.

Сьогодні ж, холдинг “Фест” став опорою виборчої кампанії Голосу у Львові. Не даремно всі зустрічі з виборцями, зокрема, Рущишина й Вакарчука, відбуваються на базі закладів, які належать холдингу.

На перемогу Рущишина працюють і технічні кандидати, і чорний піар проти Юринець, яку голослівно звинуватили … у зраді Петра Порошенка, хоча вона балотується за підтримки і в команді ЄС. Вдалим технічним ходом було висунути Ларису Ніцой, яка до 117 округу не має жодного відношення, і яка, за дивним збігом обставин, появилася у Львові якраз під час приїзду Фрідмана на фінансований ним джазовий фестиваль. Зовсім не патріотично пані Ніцой конкурувати з найуспішнішою народною депутаткою Львова, яка  вже віддавна впевнено реалізовує те, про що п. Лариса тільки починає мріяти.

Чому виникли такі припущення? Московський олігарх Львівського походження Фрідман не раз заявляв про те, що Львів може стати культурним містком між Заходом і Сходом, що приваблює інтереси російського капіталу у місто. Відверті і цинічні, з огляду на стан війни,  зв'язки  Садового з Фрідманом давно обговорюють журналісти. А нещодавно, й сам Вакарчук був змушений відповідати на питання, щодо спілкування з цим олігархом та фінансування політичної діяльності Голосу з його кишені. Фотографії Вакарчука з другом Путіна легко просто загуглити в Інтернеті. Не секрет, що саме Фрідман доклався до становлення популярності Святослава Вакарчука на початку його співацької кар’єри, викупивши для нього саундреки у відверто антиукраїнському фільмі “Брат”.

Фото з мережі Інтернет

Хтось скаже, що цього всього не може бути, що це компрометація кришталево чесних і чистих українських патріотів. Але не забудьмо, що Ярослав Рущишин вже зробив те, у чому голослівно, за принципом «лови злодія», звинуватили Оксану Юринець. Він насправді зрадив Петра Порошенка, довіреною особою якого був у 124 окрузі, балотуючись тепер від Голосу, який у своїй виборчій риториці паразитує саме на критиці Порошенка.

Тому будьмо уважні й обережні. Бо не все золото, що блищить, а за випущеною поверх вузеньких штанців вишиваною льолею може ховатися банальна косоворотка!