У Кам’янка-Бузькому Різдво-Богородичному храмі було презентоване фототипічно відтворене рукописне струмилівське Євангеліє 1411 року.
Про це повідомляє офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії, пише – Status Quo.
Перегляньте також:
- У Львові приспустять прапори в памʼять про загиблих у Кривому Розі (фото)
- Садовий задекларував 869,6 тис. грн, а дружина 13,4 млн грн доходів за 2024 рік
У день престольного свята Різдво-Богородичного храму, 21 вересня, під час урочистого богослужіння було презентоване Струмилівське Євангеліє 1411 року.
Струмилівське Євангеліє – апракос було написане 1411 року. Про це свідчить запис, зроблений скриптором на останній сторінці:
«От рож. Господа Бога і Спаса нашего Ісуса Христа 1411 сописася сія книга глаголемая Євангеліє тетр в богоспасаємім місті Каменці Стромилові, многогрішнем і недосном Тимофеєм Павловичем. Отці честнії читающе сія книгу Бога ради ісправляйте где бим міл приписати строкою іли словом. Неписа Дух, ні Ангел, но грішна і бренна рука. Чтіте отци честнії, а мене грішнаго не клиніте. Слава совершителю Христу Богу давшему по началі і конець. Амінь. Владичице приїми молитви раб своїх ізбави нас от всякоя нужда і скорьби».
На звороті 16-го аркуша, пізнішою рукою було написано «Охлоповської церкви». Очевидно це є вказівка на те, що рукопис колись належав до цього храму. У 30-х роках ХІХ ст. це Євангеліє було віддане на руки протоієрея Севастьяна Косовича від причту с. Квасів (тепер село Горохівського р-ну, Волинської обл.), до якого була приписана церква в с. Охлопів (тепер село Горохівського р-ну, Волинської обл.). Обидва села колись знаходилися на кордоні між Галичиною та Волинню, рівно ж і між двома імперіями Російською та Австро-Угорською. Згодом, у червні 1884 р. Кам’янецько-Струмилівське Євангеліє було передане священником Свято-Василівської церкви м. Володимира-Волинського Данилом Левицьким до Церковно-археологічного музею при Київській Духовній Академії, яким опікувався відомий професор Микола Петров.
У радянські часи ця рукописна пам’ятка не була втрачена, а з археологічного музею при старій КДА потрапила до ВУАН, а потім знайшла своє зберігання у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
