Сьогодні, 13 квітня, відійшов у вічність актор, народний артист України Борис Мірус, пише – «Діло».
Перегляньте також:
«Не віриться… Сьогодні його не стало. Борис Михайлович Мірус.. Наша гордість, наш натхненник, Учитель та Корифей. Завжди у гарному настрої та з чудовим почуттям гумору. Людина з невичерпною енергією та любов`ю до життя. Ми вчилися у Вас акторської та життєвої мудрості, просили поради та дослухалися до критики. Дякуємо Вам за науку, теплі слова, велич та майстерність акторського таланту і за те, що Ви у нас були. Спочивайте з Богом, Майстере сцени», – повідомили на сайті Національного театру ім. Марії Заньковецької.
Перегляньте також:
- Найстарша жителька Львова відсвяткувала 108-й день народження
- У Львові відремонтували укриття на 300 людей у Личаківському районі
Довідка
Борис Мірус народився 19 серпня 1928 у передмісті Чорткова в селянській родині.
Закінчив театральну студію при Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (1948, нині національний театр).
У червні 1949 заарештований, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова; засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Ув’язнення відбував у м. Воркута (нині Республіка Комі, РФ).
Після звільнення (1957) — у Львівському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.
Зіграв понад 150 ролей, серед яких:
- Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого),
- Остап («Тарас Бульба» за М. Гоголем),
- Овлур («Сон князя Святослава» І. Франка),
- Сорін («Чайка» А. Чехова),
- Горнов («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького).
Знімався у фільмах:
- «Іванна» (Каблак),
- «Здрастуй, Гнате!» (Назарчук),
- «Десятий крок» (Корчун),
- «Родина Коцюбинських» (Волох),
- «Будні карного розшуку» (Хлопов),
- «Час збирати каміння» (Потоцький) та ін.
