«Не віриться… Сьогодні його не стало. Борис Михайлович Мірус.. Наша гордість, наш натхненник, Учитель та Корифей. Завжди у гарному настрої та з чудовим почуттям гумору. Людина з невичерпною енергією та любов`ю до життя. Ми вчилися у Вас акторської та життєвої мудрості, просили поради та дослухалися до критики. Дякуємо Вам за науку, теплі слова, велич та майстерність акторського таланту і за те, що Ви у нас були. Спочивайте з Богом, Майстере сцени», – повідомили на сайті Національного театру ім. Марії Заньковецької.

Довідка

Борис Мірус народився 19 серпня 1928 у передмісті Чорткова в селянській родині.

Закінчив театральну студію при Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (1948, нині національний театр).

У червні 1949 заарештований, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова; засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Ув’язнення відбував у м. Воркута (нині Республіка Комі, РФ).

Після звільнення (1957) — у Львівському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.

Зіграв понад 150 ролей, серед яких:

• Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого),
• Остап («Тарас Бульба» за М. Гоголем),
• Овлур («Сон князя Святослава» І. Франка),
• Сорін («Чайка» А. Чехова),
• Горнов («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького).

Знімався у фільмах:

• «Іванна» (Каблак),
• «Здрастуй, Гнате!» (Назарчук),
• «Десятий крок» (Корчун),
• «Родина Коцюбинських» (Волох),
• «Будні карного розшуку» (Хлопов),
• «Час збирати каміння» (Потоцький) та ін.