В умовах великої війни Львів перетворився на гуманітарний хаб для переселенців. Щодня сюди приїжджають тисячі людей з “гарячих” точок — хтось перепочине й прямує далі, за кордон, а хтось залишається. Вільного житла у місті практично не залишилося, а за те, що є, орендатори правлять “захмарні” ціни. УНІАН дізнавався, чи реально у Львові орендувати квартиру й скільки це коштуватиме.

Немає грошей — сподівайтеся лише на диво

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Львів прийняв понад 200 тисяч осіб з інших регіонів. Щоденно у місто прибуває, в середньому, по 10 тисяч вимушено переміщених українців. Місць у готелях, хостелах та вільних квартир більше немає.

Ольга з двома дітьми, собакою та котом приїхала до Львова з Харкова ще у середині березня. Кілька днів родина проживала у знайомих, а тоді вирішила шукати окреме помешкання: “Ми до останнього залишалися в Харкові, але коли ракета поцілила у будинок в сусідньому кварталі, зрозуміли, що потрібно тікати. Чоловік залишився у теробороні, а я з дітьми вирушила на захід, — розповідає жінка УНІАН. — У Львові маємо хороших знайомих, колись я тут навчалася (Ольга за фахом медик, — УНІАН), вони погодилися люб’язно нас прийняти, попри те, що ми з тваринами. Але ж не можемо вічно набридати людям, почали шукати окреме помешкання. І це виявилося геть непросто”.

Ольга каже, що зателефонувала в десяток рієлторських компаній та маклерам — одні одразу чесно відповідали, що вільних квартир немає, інші пропонували однокімнатні за 15-20 тисяч гривень.

“Я — лікар, гроші маю, але платити по 15 тисяч на місяць плюс комунальні послуги, то для нас з дітьми трохи забагато, — каже жінка. — Ми ж не знаємо, скільки нам тут доведеться бути, та й роботу ще не знайшла…”.

Жінка планує залишитися у Львові до кінця війни, а потім повернутися додому. Звичайно, якщо ще буде куди, адже російська армія щодня нещадно бомбить Харків. Наразі хоче знайти роботу у Львові, бажано за фахом. Врешті, їй пощастило винайняти окреме житло на околиці — за 8 тисяч гривень.

“Звичайно, без євроремонту, але чисто, вода, газ, світло — є. Та й власниця не заперечувала, що з тваринами, а це, скажу вам, теж велика проблема. Тому ми задоволені, нам пощастило”, — каже Ольга.

Таких сімей у Львові зараз тисячі. Проте щастить далеко не всім. Декому досі доводиться тулитися у спортзалах шкіл, в дитсадках чи навіть у церквах.

“Зараз в країні працює вислів “хто перший встиг, того й капці”. Квартира, яка була під оренду, не дісталась моїй родині, бо хтось запропонував більшу плату, — розповідає інша переселенка пані Надія. — Хоча я, звісно, перша почала розмову з власником. Тому всім, хто не має грошей — понад тисячу доларів — можна сподіватися лише на диво”.

Є попит, то буде й пропозиція

Переглянувши оголошення про оренду помешкань у Львові, із найдешевших вдалося знайти лише кімнату на підселення, причому прохідну, за 2 тисячі гривень. Також є окрема кімната, теж на підселення, за 5,5 тисяч гривень плюс комунальні послуги. Щоправда, тут можна заселитися чотирьом особам.

Якщо говорити про окремі квартири, то ціни коливаються в межах 700-800 доларів на місяць. Але тут мова йде про помешкання у новобудовах, недалеко від центру, з євроремонтом.

Рієлтори не приховують, що орендувати зараз окреме житло у Львові практично нереально.

“Вільних квартир не залишилося, — каже у коментарі УНІАН рієлтор одного з агентств нерухомості Львова Олександра. — А ті, що є, коштують дуже дорого — тисяча-півтори тисячі доларів. Самі розумієте, не кожен може собі таке дозволити. Хоча є клієнти, особливо це працівники ІТ-індустрії, які самі пропонують бюджет — від тисячі доларів США. А якщо є попит, то є й пропозиція”.

Працівниця іншого агентства нерухомості Наталія каже, що дешеві квартири все ж трапляються, але це радше випадок, ніж закономірність.

“От у мене вчора була квартира за 3 тисячі гривень, але її забрали моментально, — каже рієлтор. — Проте, таке трапляється дуже рідко. На ринку залишилися лише дорогі помешкання”.

Зникає довіра

За словами рієлтора, голови Львівського регіонального відділення Асоціації фахівців з нерухомості (рієлторів) України Андрія Борисова, від початку російського вторгнення в Україну квартири у Львові подорожчали, у середньому, на третину. І на те є вагомі причини.

“До війни у Львові був добре розвинений ринок нерухомості і здавалося, що квартир вистачає. Але війна внесла свої корективи, — говорить у коментарі УНІАН Андрій Борисов. — Квартири преміум-класу, в новобудовах, з ремонтами, новими меблями і технікою розібрали ще до широкомасштабного наступу. А тут почалася друга хвиля, коли до Львова почали їхати багато людей, стільки ніхто не очікував. Тож квартир у Львові зараз реально бракує. Це при тому, що багато львів’ян, які, наприклад, виїхали у Польщу, віддають свої квартири друзям, знайомим, часто безкоштовно, лише за комуналку”.

Щодо високих цін, то тут, за словами Борисова, є кілька причин: “Раніше була довготривала оренда. Власники здавали помешкання на рік, два і більше. Укладали договори, знайомилися з людьми, які у них жили. Знали, де вони працюють чи навчаються. А тут довіра зникає. Тепер все робиться дуже швидко, та й квартири орендують, в основному, на місяць-два. Тож власники переживають, чи з помешканням нічого не станеться, нічого не зламається, чи не доведеться робити ремонт, тобто страхуються. Тепер ще одне — до війни ціни на житло у Львові теж були не з дешевих, трохи нижчі, ніж у Києві. І тепер квартиру, яка коштувала 700 доларів на місяць, можна орендувати за тисячу. Хоча, звичайно, є жменя людей, які наживаються на війні, і підвищили ціну за оренду. Ми про них повідомляємо на “Гарячу лінію міста”. Але, повірте, далеко не всі львів’яни такі”.

Недобросовісні орендодавці — мародери

Ще раніше міський голова Львова Андрій Садовий підвищення цін на оренду житла прирівняв до мародерства і пообіцяв карати за таке “за законами воєнного часу”. Попросив також про орендодавців чи готельєрів, які виставляють завищену ціну на помешкання, повідомляти на “Гарячу лінію міста”. Їхні імена робитимуть публічними та передаватимуть дані до Служби безпеки України.

“Якщо ви приїхали до Львова, ховаючись від бомбардувань та обстрілів, та хочете орендувати помешкання, а власник цього помешкання виставляє вам захмарну ціну, знайте, це є мародерство. По-перше, ми інформацію про власника зробимо публічною. А, по-друге, ми будемо діяти так, як це потрібно робити під час воєнного стану” — зазначив Садовий.

Врешті, лише за два тижні від початку війни на “Гарячу лінію міста” надійшло близько 80 скарг на таких недобросовісних орендодавців. І міський голова зробив публічним список із кількох юридичних та фізичних осіб, які наживаються на війні. До нього потрапили власники, які здавали однокімнатні помешкання за 80 тисяч гривень, за 5,4 тисячі чи 11 тисяч гривень на добу, а також готелі, в яких номер коштує понад 4 тисячі гривень за добу. Цю інформацію він пообіцяв передати в обласну військову адміністрацію з пропозицією використати ці приміщення для поселення військових та людей, які потребують прихистку, безоплатно.

Але Садовий зазначив, що насправді таких скарг значно більше. Просто щоб поскаржитися на недобросовісного орендодавця, має бути чітке обґрунтування.

“Інформація про те, що на якійсь вулиці дуже дорого коштує квартира, є недостатньою. Потрібно мати конкретні факти з іменами, адресами і контактами. Важливо уточнити, чи вартість квартири зросла після початку повномасштабної війни в Україні. Але прошу, не копіюйте неперевіреної інформації. Не узагальнюйте і не називайте усіх жителів заходу мародерами. Є чіткі дані — передавайте їх нам”, — наголосив міський голова.

Щоб розв’язати проблему з переселенцями у Львові, мерія закликала будівельні компанії відновлювати роботи, адже людям, які вимушено приїхали до міста Лева, необхідне житло. Також розглядають варіанти будівництва котеджних містечок, під які виділять земельні ділянки. Це мають бути будівлі, які швидко монтуються.

Мирослава БЗІКАДЗЕ