Історії бійців львівської територіальної оборони, що стали на захист України
Опубліковано : Львівський Новинар
У День Сил територіальної оборони, 2 жовтня, Tvoemisto.tv пригадує історії трьох бійців, які з початком повномасштабного вторгнення росії до України вступили до лав бригади ТрО ЗСУ, сформованої у Львівській області.
Головний редактор газети «Ратуша» Микола Савєльєв, а також військовослужбовець 103-ї окремої бригади Сил тероборони ЗСУ ще з 2018 року їздив на полігон, вчився стріляти з пістолета, автомата, кулемета, навчався тактики і медичної справи. Каже, що увесь час десь усередині сподіався, що це не пригодиться. Але, на жаль, воно стало в нагоді.
«Коли це все почалося (повномасштабне вторгнення росії – ред.), я побачив всіх до одного у військкоматі, всіх, хто зі мною ходив на навчання. Всі прийшли 24 лютого. Вже 25 лютого ми були під Львовом, і почався вишкіл. Відповідно вишкіл був не як для піхотного підрозділу, а як для підрозділів тероборони…», – каже він.
Читайте також: «Ми перші з країн союзу зняли пам'ятник Леніну», – Степан Давимука про нашу незалежність
У програмі «Тема тижня» на Тvoemisto.tv він розповів про те, чи стала територіальна оборона повноцінною частиною ЗСУ, які проблеми досі не вирішені і що потрібно змінити на користь наших захисників.
Оля Біщук разом із братом Віктором одразу після вторгнення росії вступила до лав тероборони. В розмові з Тvoemisto.tv вона розповідає, чому вирішила взяти до рук зброю, чи важко жінці на війні та яка ситуація з теробороною на фронті.
До війни Оля працювала в медійній галузі, а також психологинею у навчальному закладі, бо за своїм фахом. Загалом, каже, що провадила дуже активний спосіб життя, брала участь у різних патріотичних акціях, проєктах, які стосувалися змін і розвитку країни, військових, ветеранів.
«Дуже часто думала йти на війну, ще до 24 лютого, але у мене є син, який тоді ще не був такий дорослий, щоб його можна було залишити. Та й зараз я мала би бути біля своєї дитини, а не тут. Однак життя внесло свої корективи і повернуло в інший бік. Я зробила свій вибір, який підтримав мій син Віталік. Взимку йому виповниться 18-ть», – каже вона.
Повну історію Олі Біщук, яка захищає Україну від ворога, можна прочитати за посиланням.
Ярополк Пшик з позивним «Ярий» сьогодні – медик у 62 батальйоні 103 бригади.У цивільному житті він - співзасновник і фізичний терапевт медичного центру «Інново», який часто відвідують для реабілітації. Головні його обов’язки зараз – надання першої допомоги та евакуація поранених. Зі слів медика, спільно з командою він пильнує наших бійців щодня. У вільні від бою дні – це нагадує сімейну амбулаторію.
«Загроза втратити все та усіх. Безпека рідних та близьких. Загроза втратити Державу, яку наші предки будували та, за яку боролись. Можливість покінчити з москалями раз і назавжди у сучасній історії», – так Ярополк Пшик коментує своє бажання стати на захист України.
Військовослужбовець переконаний, що ця війна запам’ятається і ще довго буде снитися кожному з нас. Найважче для Ярополка бачити смерть та розпач цивільних людей. Після перемоги він прагне здоровим повернутися додому, обійняти дітей та піти до церкви.
Додамо, що у Львівській області сформовані дві бригади територіальної оборони – 103-тя (перебуває у складі Регіонального управління «Захід» Сил ТрО) та 125-та (перебуває у складі оперативного командування «Захід»). Наприкінці квітня 2022 року 103-тя бригада була відряджена в зону бойових дій на Донбасі, для протидії російському вторгненню в Україну.
Ольга Коваль
Джерело: LvNews