У Бахмуті вперше Олексій Каленіченко опинився наприкінці січня, а вдруге приїхав до міста-фортеці вже в лютому на більш тривалий час.

«Це про постапокаліпсис такий. Ми бачили серіали, такі як „Ходячі мерці“, коли міста порожні, але ніби в них ще нещодавно було життя», — каже Олексій.

Водночас він додає, що Бахмут це про людей. Про місцевих, які не виїжджають, чи то принципово, чи то через потребу догляду за літніми родичами. Про військових, які там.

«Коли говорять „фортеця-Бахмут“, знайте, що це не про стіни, а про людей які там», — вважає військовий.

А ще Бахмут це про запах постійної пожежі. Це величезне напівпорожнє місто, яке щодня знищують квартал за кварталом, але його не припиняють обороняти надзвичайно хоробрі люди.

Стосовно руйнувань, то все залежить від будівель. 5- і 9-поверхівки будуть триматися до кінця. Вони падають тільки після дуже інтенсивних обстрілів, авіабомб. А от приватний сектор, гаражі — російська артилерія все стирає в попіл, лишаються лише гори будівельного сміття.

Ворог стирає все, аби Силам оборони не було за що закріпитися і змусити відійти.

«Попри те, якби ти не був морально готовий, тобі страшно завжди. І з кожним боєм цей страх не притуплюється, на щастя. Страх — це про увагу. Коли ти чуєш щось і реагуєш. На війні дуже важливо чути і бачити. Якщо вночі в тебе розрядився тепловізор, то все що в тебе є — це твої очі та вуха», — каже військовий.

Олексій розповідає, що ворог навчився воювати, і хоч всі роблять помилки — не варто його недооцінювати.

«З того боку є ідіоти, наркомани, зеки, але є і „спецура“. Ми бачили, як працює „спецура“ російського десанту», — зазначив він.

Російські сили в Бахмуті різні — і «вагнерівці», і десантники, і мотострілецькі підрозділи з РФ та ОРДЛО.

«Ворог має достатньо артилерії і снарядів, іноді має достатньо і мотивації, щоб боротися. Але на відверто якісь авантюрні речі вони йдуть нечасто, вистачає перших пострілів, для того щоб ворог злякався і відійшов. У нас був такий був такий випадок, коли достатньо було однієї автоматної черги, щоб ворог побачив нашу присутність і відійшов», — розповів оборонець Бахмута.

За його словами, у росіян є різні тактики штурмів — і «гарматним м’ясом», і невеличкими штурмами по 4-5 людей, які можуть відпрацьовувати після артилерійської підготовки.

«Є ділянки, де ворог показує і військову майстерність. Спеціалісти ПВК „Вагнер“ мають багаторічний досвід бойових дій в Африці, на Донбасі, вони вміють воювати», — визнає військовий.

Каже, якби не люди і рішення Сил оборони, то Бахмут вже би впав. А так, все тримається на героїзмі солдат, які на позиціях в будь-яку погоду, п’ють воду не з пляшки, а замерзлу тощо.

Росія ж хоче захопити Бахмут через певний символізм, який вони самі надали цьому місту. Крім того, вони просто хочуть знищити українців.

LVIV.MEDIA в інтерв’ю з добровольцем ЗСУ Олексієм Каленіченком поговорило про війну та службу в армії, Бахмут, одруження, нового чотирилапого друга та майбутню перемогу.