Наразі на Львівщині є 11 дитячих будинків сімейного типу та 6 прийомних сімей, де перебуває майже 90 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.

Крім того, в області живуть близько 50 опікунських сімей, куди влаштували майже 100 дітей.

Але потреба у влаштуванні все одно висока: лише на обліку в Службі у справах дітей Львівської міської ради перебуває 97 дітей. Для того, аби кожна дитина виховувалась у родині, проводять спеціальні тренінги для потенційних усиновлювачів. Відтепер їх за новою програмою буде проводити і Наталія Тибура.

Наталія нещодавно отримала сертифікат як регіональний тренер з підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі, усиновлювачі, опікуни/піклувальники, патронатні вихователі Львівської області.

Вчитися самій та навчати сім’ї, які хочуть дати дім дитини, для Наталії і робота, і покликання. Вона працює начальницею відділу організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Львівського обласного центру соціальних служб.

Цього разу вчилась тренерству за новою, варіативною програмою підготовки кандидатів. Вона дає можливість одночасно проводити навчання всіх форм сімейного виховання (прим.ред: прийомних родин, опікунів, батьків -вихователів, патронатних родин).

В інтерв’ю Наталія Тибура поділилася враженнями від програми та планами щодо майбутньої роботи.

Наскільки актуальна підготовка прийомних батьків і батьків-вихователів для Львівщини?

Дуже актуальна, бо кандидатів у нас надзвичайно багато. Торік ми провели навчання 10-х груп, тобто навчили  254 людини. Цьогоріч вже також провели навчання 3-х груп і  скоро стартує четверта. Тому зараз знання і новий досвід є особливо потрібними, важливо подивитись як це роблять інші тренери, особливо з міжнародним досвідом.

Звісно ми й самі справляємось, у нас є своя програма. Але все змінюється, особливо під час війни, коли постають нові виклики, до яких ми не були готові. Тому було дуже важливо послухати інших, подивитись на це з іншої позиції. Бо команда «Партнерства «Кожній дитині», яка організувала навчання, має величезний досвід проведення заходів і тренінгів. Було неймовірно корисно пройти програму підготовки та підвищити свою кваліфікацію.Ми також брали участь у тренінгу по роботі з громадами, в яких створені програми влаштування дітей у сімейні форми виховання.

Ви вже мали досвід навчання, що найбільше запам’яталося цього разу?

Я навчалась за міністерською програмою у 2007 році, а також за програмою Pride. Насправді можу сказати, що ця варіативна програма не дуже сильно відрізняється. Але тут ми мали нові наголоси. Оскільки Pride працює давно, потрібно було внести якісь нові напрацювання роботи з кандидатами у зв’язку з війною. Багато кандидатів та дітей є внутрішніми переселенцями. З’явився акцент на безпеці, методах виховання, на цінностях сім’ї.

Як ви плануєте реалізовувати себе в статусі тренера та людини, котра готує кандидатів у сімейні форми виховання?

Я впевнена, що у нас, у Львівській області, і надалі буде так багато кандидатів, які бажають прихистити дитину, котра цього потребує. Щомісяця ми проводимо таке навчання, але й не менш важливим для нас є співпраця з місцевими територіальними громадами і спеціалістами. Для популяризації сімейних форм у себе та проведення правильного відбору.

Дуже важливо проводити правильні, первинні консультації для того, щоб кандидати мали ті мотиви, які будуть корисними для дітей. Тут дуже важлива робота місцевих служб тому, що на тренінгу складно виявити мотиви. Люди можуть прийти, гарно виглядати, розмовляти та поводитись і немає підстав для відмови. А місцева служба знає де вони проживають, як ведуть побут, виховують власних дітей та як взаємодіють з іншими людьми та спеціалістами.

Також дуже важливим є залучення сімей до навчання та надання послуги патронату (прим.ред: соціальна послуга, коли родина бере до себе дитину тимчасово). Допоки у нас не буде достатньої кількості патронатних вихователів, ми не зможемо запобігати потраплянню дітей в інституційні заклади. Це потрібно донести до громад, щоб вони попрацювали над підтримкою тих кандидатів, які готові стати патронатними вихователями. Я вважаю, що в нашій області це завдання номер один.

Навчання тренерів відбулося в рамках проєкту ЮНІСЕФ «Моніторинг потреб та підтримка дітей в умовах війни», що впроваджується Партнерством «Кожній дитині» за підтримки UNICEF Ukraine на замовлення Міністерства соціальної політики України та Національної соціальної сервісної служби України.