Нещодавно у Львові вщент зруйнували одну з історичних вілл на вулиці Свєнціцького,16 – віллу “Люсія”.
Зробили це засновники ОСББ “Свєнціцького-16”, які раніше скасували статус памʼятки вілли та штраф, який Львівська міськрада наклала за доведення будівлі до руйнації.
Перегляньте також:
- Голова Сокільницької сільської ради про конфлікт щодо генплану: “Львів не має втручатися у справи інших”
- У Львові приспустять державні прапори в пам’ять про загиблих у Сумах
Агенція “Гал-інфо” розповіла, як стала можливою така ситуація, та хто має стосунок до руйнації історичного надбання міста.
Як розповіла в коментарі радниця міського голови Львова, колишня начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко, трагедія вілли “Люсія” розпочалась з етапу її націоналізації совєтами, коли там був зроблений багатоквартирний будинок на 4 квартири.
“Там був зроблений багатоквартирний житловий будинок. Там було зроблено здається 4 житлові квартири. Причому це було зроблено доволі жахливо – поперегороджували, зробили маленькі конурки. Ті люди, які там жили допровадили її до фатального стану – не дбали про неї. Це власне початок кінця таких вілл. Коли їх перетворювали на багатоквартирні будинки й заселяли туди “асвабадітєлєй”, які не були зацікавлені в збереженні не їхньої спадщини”, – розповіла Лілія Онищенко.
Надалі будівлю, яка вже перебувала в жахливому стані, про що свідчать тодішні документи управління охорони історичного середовища Львівської міськради, викупили нові власники, які й створили там ОСББ “Свєнціцького-16”.
“Але купили його однозначно не з метою зберігати. А одразу замовили в архітектора Нестеровича проєкт нового будівництва. Від вілли нічого не залишалось, а планували побудувати на пагорбі багатоквартирний будинок, здається на 7 поверхів”, – зазначила Лілія Онищенко.
На той час для нового будівництва була необхідна наявність історико-містобудівного обґрунтування – документ, яким визначалась можлива поверховість та питання розміщення будівлі. Даний документ новим власникам будівлі виготовило ПП “Ярко і К”, і його подали на затвердження до управління Львівської міської ради.
“Ми дали відмову. Тому, що даний будинок, хоч і знищений, мав ознаки цінної забудови. Одночасно ми зробили документи про занесення вілли до переліку щойновиявлених пам’яток і подали їх відповідно до процедури у відділ охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації”, – пригадує тодішня очільниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради.
А далі починається справжній детектив. З однієї сторони у відділі охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації підписали ОСББ “Свєнціцького-16” історико-містобудівне обґрунтування для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем. А згодом ЛОДА звернулась до Мінкульту, щоб внести будівлю до переліку щойновиявлених пам’яток.
Надалі власники ОСББ “Свєнціцького-16” подали два судові позови:
– Один позов до Львівської облдержадміністрації та Міністерства культури України (справа №813/1091/18) з вимогою скасувати внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток вілли “Люсія”.
Ключовими, на користь руйнування вілли, в цій судовій справі став лист Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, від 19 січня 2016 яким було погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем на місці вілли “Люсія”. Та лист цього ж відділу від 17 травня 2016 за №16-655 в якому було зазначено, що вказаний житловий будинок не є об`єктом культурної спадщини (пам`яткою архітектури) м. Львова. Відповідно суд прийняв рішення на користь ОСББ “Свєнціцького-16” та скасував наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток.
– Другий судовий позов був направлений до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (Справа № 461/2948/17).
В даній судовій справі завдяки вищезгаданим документам ЛОДА суд також став на сторону ОСББ “Свєнціцького-16”. Та зобов’язав Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради видати висновку про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реалізації намірів забудови земельної ділянки.
Нагадаємо, з грудня 2014 до 11 червня 2019 року, Львівську обласну державну адміністрацію очолював представник “Європейської солідарності” Олег Синютка. Лист про те, що вілла “Люсія” не є об`єктом культурної спадщини був підписаний в. о. начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Романом Онишком.
Також нагадаємо, у 2020 році з’явилась інформація про проведення архітектурного конкурсу “Вілла Люсія: пошук рішень”. Було визначено проведення архітектурного конкурсу як один із компромісних шляхів для збереження вілли Люсія.
“Ми йшли на зустріч власникам. Пробували якось зробити проєкт, який би всіх задовольнив – зі збереженням вілли. Але вілла не може довго стояти без даху, вона перетворюється на руїну сама по собі й звичайно він (власник, – ред.) все для цього зробив. А це останнє … (повне знесення будівлі, – ред), то він просто брутально поступив”, – зокрема зазначила Лілія Онищенко.
Як повідомив в коментарі заступник міського голови Андрій Москаленко, попри руйнацію вілли “Люсія”, місто буде наполягати на поверненні даного об’єкта до пам’яток архітектури. І власників ОСББ “Свєнціцького-16” було притягнено до відповідальності за руйнацію пам’ятки архітектури.
“Це є наша принципова позиція і ми від цього не відмовляємось. І я хочу подивитись на будь-кого, хто розуміючи всю ситуацію буде видавати хоч один дозвіл. Я буду цю історію надалі супроводжувати й цей процес має бути дуже публічним”, – повідомив Андрій Москаленко.
Довідка
Вілла була побудована у 1895−1896 рр. для Юзефа Ольпінського (Jozef Olpiński) на вул. Dwernickiego, 16 (конс.№ 39, нині вул. Свєнціцького) за проєктом архітектора Івана Долинського (1852−1916).
1897 тут мешкав Юзеф Обмінський (Jozef Obmiński), цісарський радник і контролер Головної крайової каси.
1916 власницею була Scott Karolina.
1931, 1933 тут мешкав Стані́слав Лемпі́цький (Stanisław Łempicki; 1886−1947) — польський учений, письменник, професор, дійсний член Польської академії знання, представник львівсько-варшавської філософської наукової школи. Чоловік польської поетеси Ядвіги Гамської-Лемпіцької.
1935 власниками були Scott EIgin i tow, а мешкали тут Ćwiąkała Helena, krawcz, Kolonowski Jan, ofic. W. P., Otto Michał, ofic. W. P.
1941 мешканець Jaźwa Kazimierz.
