Цю тижневу аналітику можна зробити із колажу фотографій. Фотографій як світової, так і української політики.

Ці події вже мають та матимуть у майбутньому вплив на розвиток ситуації в світі та Україні. Однак їхнє значення наразі перебуває у певному зародковому стані і результат можна буде побачити через певний час.

На щастя, кожна з перелічених вище подій, якщо і не несе безумовно позитивні сигнали та перспективи для України, то у випадку вояжу лідерів Африки у Європу – негативних наслідків нам вдалося уникнути. У першу чергу – завдяки українській ППО, яка збила під час візиту африканських лідерів до столиці 12 російських ракет (серед яких 6 “кінжалів”), чим унеможливила аргументацію до примирення з росією. До речі, “кінжалами” закидала росія Київ напередодні приїзду китайського “миротворця” Хуея, чим намагалася допомогти йому схиляти українське керівництво до переговорів з ворогом.

Ми вже забули і про Хуея та його “місію”, ба більше сьогодні Блінкен “зняв прокляття” з китайської економіки, заявивши, що Китай летальної зброї росії не поставляє. Так само відійде в історію і “миротворчий візит” африканських лідерів, і в росії залишиться варіант залучити до “миротворчості” хіба римського папу, який вже отримав згоду кремля на візит до москви.

Проте, хоч не наймасштабнішою подією, однак найбільш несподіваною ми все ж назвемо появу трьох статей на сайтах ВВС (і це були різні статті на українській, англійській та російських версіях видання), присвячених постаті Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Майстерна репортерська робота, яка має ознаки журналістики, вималювала читачам статей особистість “першого після Бога”, і це при тому, що “богом” не є безпосередній начальник Залужного – Зеленський.

Матеріал зроблений так філігранно, що зробити будь-який закид у заангажованості його фігуранту практично неможливо, при цьому головним вигодонабувачем цього тексту є саме “бренд” Залужного.

І тут виникають цілком логічні запитання: “Що це?”, “Навіщо?”, “Невже формується публічна впізнаваність політика Залужного?”… тим паче до виготовлення цього “солодкого матеріалу” має відношення журналістська група (включно із російським кореспондентом) відомого міжнародного видання…

На жаль, наразі проглядаються дві основні версії.

Перша. Залужний (вірніше, його оточення) дійсно почав велику політичну гру з метою трансформації успіхів ЗСУ у капіталізацію власного політичного бренду з подальшим виходом на вибори, як самостійно у президенти, так і з умовною “партією Залужного”, як ключових опонентів Зеленського і його політичної сили. Понад півроку у наших попередніх тижневиках ми неодноразово акцентували увагу на ознаках імовірного конфлікту між Зеленським та Залужним, а також на певних технологіях, які Залужний застосовував для власної промоції серед тих чи інших верств електорату. Варто зазначити, що після появи матеріалу у ВВС публічна активність Залужного у медіа та соцмережах – значно зросла.

Друга. Це тонка гра росії, провокація, з метою загострення протистояння між двома ключовими фігурами українського національного спротиву, а, отже, внесення у суспільно-політичне життя України елементів хаосу і, відповідно послаблення цього спротиву. Ба, більше, навіть путін тонко підігрує Залужному, згадуючи його у своїх виступах, тим самим – популяризуючи українського Головнокомандувача. Мета – відкриття внутрішньо українського фронту, який має значно послабити єдність нації у протистоянні окупантові.

Як би там не було, ситуація із протиставленням Зеленського та Залужного не нестиме для українського суспільства та національного спротиву жодних якісних покращень, а навпаки – закладає підвалини до зростання протистояння серед прихильників двох представників військово-політичного керівництва нашої держави, яке у певний момент може привести до серйозної кризи, якщо не поразки чи військового перевороту. І дуже добре, що на дошкульний матеріал у ВВС Офіс Президента, обравши мудру тактику, не робив швидкої та публічної реакції, однак це не означає, що її не буде.

З іншого боку, якщо поява матеріалів про Залужного – не витівки росії, то це певне свідчення наближення Перемоги та розуміння конкретної дати або періоду проведення виборів, до яких необхідно підійти у повному озброєнні.

Як би там не було, але цей BBCішний батл двох важковаговиків згорнув усю політичну дискусію в країні, оскільки існуючим політичним силам тепер доведеться прилаштовувати свої стратегії і плани до фігур Зеленського і Залужного. А це потребує часу і ідей, тож уся як українська так і містечкова – львівська політика, яка і до цього не проявляла особливого настрою, тепер просто прив’яла перед новим політичним розкладом.

Про політичні двіжі на Львівщині насправді вже давно немає що писати. Лише сьогодні під вечір цей застій спробував розворушити новоспечений виконувач обовʼязків голови Львівської обласної ради Юрій Холод, якого таки змусили підписати розпорядження про скликання чергової сесії на 4 липня. Але спроба ця настільки млява, що найімовірніше не викличе жодних зрушень у львівському політикумі. Тому і далі просто чекаємо та спостерігаємо…

Джерело: Аналітичний центр “POLITI.KO”