Цього навчального року головним фактором, який визначає режим навчання в українських школах стала наявність та стан укриттів у навчальних закладах. Очна освіта можлива лише там, де всі учні та працівники школи можуть безпечно перебувати в укриттях.

Там, де сховище надто мале, влаштовують змішане навчання: частина дітей ходить на уроки, а частина навчається дистанційно. LVIV.MEDIA з’ясувало ситуацію з укриттями на Львівщині та виявило, що найгірша ситуація — у Львові.

У Львівській області є 282 тис. учнів. Більшість шкіл Львівщини з першого вересня повернулися до звичного очного навчання. Проте в області є 68 тис. дітей, які змушені навчатися за змішаною формою. 62 тисячі із них вчаться у Львівській громаді. Тут 72 школи не мають достатніх укриттів, щоби запровадити очну форму навчання. В інших громадах ситуація виглядає більш втішно, адже на змішаному навчанні учні лише 13 шкіл.

«В разі тривоги йдуть до церкви»

Журналісти LVIV.MEDIA звернулися із запитом до ЛОВА, аби дізнатися яка ситуація на Львівщині із очним навчанням у школах.

З відповіді, яку отримали зрозуміло, що у п’ятьох із семи районів області очне навчання вдалося організувати повністю: у Дрогобицькому, Стрийському, Золочівському, Самбірському та Яворівському.

На Червоноградщині лише дві з 114 шкіл мають змішане навчання, це Гірницька гімназія та Борятинський НВК.

Найгірша ситуація у Львівському районі — у 85 школах, з них 72 школи у Львові — змішане навчання. Діти змушені «ротуватися»: частина учнів вчиться дистанційно, інші ходять до школи, а через тиждень міняються.

Нульові показники змішаного навчання по області не означають, що там у всіх школах є належні укриття.

Наприклад, у Стрийському районі 176 шкіл мають очне навчання. У Стрию є дві школи, у яких вчаться по майже тисячі учнів.

«У цих школах ми не можемо усіх дітей одночасно забезпечити безпечними умовами під час тривоги, тому ми організували позмінне навчання. Половина дітей вчиться в першу зміну, інші — в другу», — розповіла начальниця Стрийського управління освіти Лідія Стасенко.

Як організувати навчання вирішує педрада кожної школи окремо. Батьки теж мають право голосу.

«У нас не хотіли змішаного навчання, і батьки також були проти. Адже вдома можуть бути перебої зі світлом, і зрештою всі були проти дистанційних уроків» — додала Лідія Стасенко.

У селах Стрийської громади ситуація ще простіша. Там і дітей мало, і укриттів нема.

«По селах немає можливості зробити навіть якесь найпростіше укриття, тому там школи орендують приміщення поряд, або клуб, або в разі тривоги йдуть до церкви. Там у школах мало дітей, по 80-60 учнів. Є школа, де взагалі 38 учнів», — додала Лідія Стасенко.

Школа без укриття

Серед усіх 127 шкіл Львівської громади є одна, де укриття немає взагалі. Збудована у 60-тих Львівська середня школа № 23 немає навіть нормального підвалу, яке б можна було облаштувати як бомбосховище. У разі повітряної тривоги учні та вчителі йдуть в укриття сусідніх будинків.

«Школа має кілька виходів, коли лунає повітряна тривога, діти виходять через різні виходи і йдуть до своїх закріплених приміщень. Вони поруч. Менші діти йдуть в укриття, що ближче. Вони доходять до укриття за три хвилини, старші діти йдуть трохи далі. Проблем ніяких нема, в укриттях є лавки, крісла, світло, рації, аптечки», – розповіла директорка школи Любов Милян.

Укриття, де перебувають учні школи №23 — це два підземні паркінги та напівпідвальне приміщення у будинку по сусідству.

«У нас немає можливості в школі облаштувати укриття. В нас маленьке напівпідвальне приміщення, ми щось трохи пробували, робили перші кроки, але це дуже маленьке приміщення», — додала директорка.

За словами Любові Милян, при спроможності 23-ї школи у 720 дітей, там вже вчиться 1167 учнів. В адміністрації була ідея запровадити навчання у дві зміни, але тоді б уроки закінчувалися о 19:30. Ані батькам, ані адміністрації школи цей варіант не видався добрим. Тому тут вибрали змішану форму навчання. Втім, вона стосується учнів середніх та старших класів.

Фото з мережі Інтернет

«Учні початкових класів не мають дистанційного навчання, тому що ми собі ставили це за ціль. Щоб початкова школа обов’язково мала вчитися. Це там, де діти не можуть проводити дистанційну форму навчання», — розповів LVIV.MEDIA Андрій Закалюк, начальник міського управління освіти.

За словами Закалюка, навчальний процес у Львові тісно пов’язаний з питанням укриттів.

«У Львові школи великі, по тисячі дітей, по тисячі двісті, і більше. відповідно укриття не завжди здатні всіх вмістити. Наприклад, якщо школа розпочинає навчальний процес, і в них учні 10-11 класів мають два дистанційні дні — це також змішане навчання. Змішана форма не означає, що пів школи вчиться, а пів — ні. В кожній школі це індивідуально. От є школи, де укриття вміщає 1000 дітей, а є 1100 учнів, тоді школа робить такий розклад, щоб кожен клас мав 1 дистанційний день на тиждень. Але насправді 90% часу діти проводять в очній формі навчання», — розповів LVIV.MEDIA Андрій Закалюк, начальник міського управління освіти. За його словами, деяким школам укриття взагалі немає куди і як збільшувати укриття.

«Ця проблема через брак підвалів»

Депутатка Львівської міської ради, голова комісії освіти і науки, Вікторія Христенко розповіла LVIV.MEDIA, що проблема облаштування укриттів не у грошах, а у відсутності достатньої кількості шкільних приміщень.

«Ця проблема не через брак коштів, а через брак підвальних приміщень. Коли ці всі школи будувалися, ніхто не готувався до війни. У нас у Львові взагалі немає нормальних укриттів, це просто підвал. Бомбосховищ фактично немає», — розповіла Вікторія Христенко.

За словами Христенко цього року у Львові витратили понад 200 млн грн на освіту. Проте, ці гроші не розраховані на добудову укриттів чи додаткових приміщень у школах.

«Зараз не розглядається питання добудови чи облаштування підвалів, чи укриттів, там, де їх нема. На це потрібна політична воля, всіх керівників міста на всіх рівнях. На жаль поки що нічого з того. Можливо, тому що Львів на заході України і в нас рідше обстріли, але, як я знаю, ніде в Україні, окрім Києва, не організовують систем бомбосховищ», — додала Вікторія Христенко.

Тим часом голова бюджетної комісії ЛМР, Наталія Шелестак, розповіла, що освіта це один із пріоритетних напрямків, на які місто щороку закладає найбільше грошей.

«Всі підвали були облаштовані під укриття точно, не було жодного випадку, щоб хтось десь не додав грошей на облаштування укриття. Всі запити, які надходили від управління освіти до нашої комісії були задоволені. Цього року з загального бюджету на освіту виділили 5,5 млрд грн[загальний обсяг бюджету Львова майже 15 млрд грн – ред.], але з бюджету розвитку, власне на якісь розвиткові питання, цифра в рази менша і, як на мене, смішна, близько 240 млн грн», — повідомила LVIV.MEDIA голова бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак.

До слова, як витрачати гроші, які отримує школа, вирішує директор навчального закладу. «Кожен директор має фінансову незалежність, ми не втручаємося в ці речі, бо це не правильно. Один директор вважає, що слід зробити кращу вентиляцію, інший — стяжку заливає … це дуже індивідуально», — додав Андрій Закалюк, начальник управління освіти ЛМР.

Ймовірно, що змішане навчання у львівських школярів триватиме ще довго. Єдине, що залишається, це чекати, коли в місті збудують нові школи вже з укриттями. Адже відтепер у містобудівних умовах чітко прописано, що будь-яке будівництво без облаштування укриття заборонене. До слова, зараз у Львові будуються чотири нові школи: корпус початкової школи №23, на Варшавській, школа у Брюховичах, на вул. Героїв Крут, та додатковий навчальний корпус ліцею «Провесінь».