Зловживання з призначеною для водіїв-далекобійників системою «Шлях», яку уряд з початком великої війни дозволив використовувати волонтерам, набули такого масштабу, що з цим треба щось робити.

NGL.media кілька місяців досліджувало використання системи «Шлях», ми знайшли сотні громадських організацій і благодійних фондів, причетних до втечі з країни чоловіків призовного віку.

Ми з’ясували імена та прізвища 2248 чоловіків, які виїхали за дозволами від Львівської ОВА і не повернулися.

За різними оцінками, така «послуга» коштує на чорному ринку 3000-5000 доларів з особи, тож мова йде насправді про десятки мільйонів доларів.

Журналісти видання свідомо відмовились від публікації прізвищ ухилянтів, натомість вирішили зосередитись на дослідженні громадських і благодійних організацій, які свідомо чи несвідомо сприяли їм, подаючи відповідні клопотання у ЛОВА.

Усього NGL.media виявило 372 такі організації і розказує про лідерів цього антирейтингу, від яких виїхали сотні ухилянтів.

Неочікувано рекордсменами  дослідження стали дві організації, які ведуть діяльність за однією адресою у місті Миколаїв Львівської області – місцевий осередок всеукраїнського товариства «Просвіта» і ГО «Театр Хліб».

Ці дві організації входять до п’ятірки тих, що отримали найбільше дозволів через систему «Шлях». Лише від цих двох організацій змогли втекти майже 200 чоловіків.

Листи до ЛОВА від імені миколаївського осередку «Просвіти» писала голова організації 34-річна Наталія Муха, яка також керує миколаївським народним театром «Хліб». А від ГО «Театр Хліб» писав її керівник 22-річний Роман Збудовський, учасник театру «Хліб», з’ясували NGL.media завдяки запитам.

І Наталія Муха, і Роман Збудовський послідовно ігнорували дзвінки і повідомлення у месенджерах з проханнями прокоментувати виявлені NGL.media цифри.

Старі знайомі

У списку організацій, від яких втекли з України найбільше чоловіків, виявилось чимало уже знайомих організацій. Мова йде, зокрема, про «Комісію із боротьби з корупцією в м. Самбір» та «Відродження нашої України», від яких, за  підрахунками видання, виїхало і не повернулось понад 100 чоловіків.

Раніше керівник «Комісії із боротьби з корупцією в м. Самбір» Микола Стародуб розповідав, що його «попросили поставити печатку, то й поставив, бо думав, то «волонтерку» треба привезти». А керівник «Відродження нашої України» Анатолій Донець дозволив використати свою організацію в обмін на те, щоб його самого вивезли за кордон».

Після публікації NGL.media статті «Хибний шлях» діяльність обох організацій почали вивчати у кримінальному розслідуванні, але на якому етапі воно перебуває – невідомо. Зараз суд розглядає обвинувальні акти за результатами розслідування щодо трьох людей: Любомира Процюка і Михайла Василика, а також Андрія Шпака, якого обвинувачують не тільки в незаконному переправленні людей за кордон, а й за ст. 358 КК (підробка документів). Через мобілізацію Шпака нещодавно його справу виділили в окреме провадження і зупинили судове провадження – тобто справу не розглядатимуть до його демобілізації.

Під час нового дослідження журналісти виявили ще одну організацію, яка ймовірно пов’язана з цією історією. Завдяки інформації від ЛОВА відомо, що на зверненнях від такого собі «Благодійного фонду Степана Бандери», від якого виїхали і не повернулись майже 40 чоловіків, вказували телефон Анатолія Донця. Але він стверджує, що вперше чує про таку організацію і ніяких звернень від неї не надсилав. Керівник «Благодійного фонду Степана Бандери» Ігор Фесан раніше стверджував, що теж не надсилав у ЛОВА жодних звернень, а тепер спілкуватися відмовився.

Потрапила до  рейтингу і ще одна група описаних у статті «Квитки в один бік» пов’язаних волонтерських організацій – «Чистий Київ», «Байрактар.», «Наші добрі справи», «Українська гільдія активістів», «Небайдужі громадяни», «Український джавелін», «Громадська екологічна ініціатива», «Українські котики». За підрахунками видання, від цієї групи виїхали і не повернулися понад 200 чоловіків призовного віку.

«Не наші підписи, не наша печатка»

У добірку потрапила і низка раніше невідомих організацій. Як, наприклад, фонди «Легіон Січових Стрільців» та «Промінь нашої надії». Телефони цих організацій або вимкнені, або недійсні, а жодної інформації про їхню діяльність нема. Офіційно ці фонди зареєстровані у Львові, але їхні засновники зареєстровані на одній вулиці у Трускавці. На електронні листи на скриньку «Променю нашої надії» ніхто не відповів, натомість з «Легіону Січових Стрільців» відписали – але після згадки про «Шлях» на зв’язок більше не вийшли. Загалом від цих організацій не повернулися майже 150 людей.

Не вдалося сконтактуватись і з керівництвом фондів «Сприяння та допомоги» (43 «неповерненці»), «Збройні волонтери України» (32), «Код-Паляниця» і «Козацький гарт» (по 29 втікачів).

А от з фондом «Рідна ненька» (23 чоловіки) таки вдалося поговорити. Його колишній керівник Павло Тузяк заявив, що таких прізвищ вони взагалі не подавали в списках на внесення до системи «Шлях».

Через запит до ЛОВА журналісти отримали копії звернень «Рідна ненька» – на частині документів вказане ім’я Павла Тузяка. Коли показали йому ці звернення йому, то він заявив, що «то не наші підписи і не наші печатки». Втім, Тузяк не захотів поділитись фото справжньої печатки і підписів, стверджуючи, що зробить це «хіба на ухвалу суду». Тому факт підробки мали б підтвердити чи спростувати правоохоронні органи.

Є в переліку і досить відомі організації – наприклад, «Фонд допомоги «Рух у майбутнє», пов’язаний з відомим львівським бізнесменом Григорієм Козловським. Журналісти з’ясували прізвища 23 чоловіків, які виїхали від цієї організації і не повернулися – і поділилися цим списком з Олегом Шпуром, підписантом фонду.

«Через наш фонд ми їх не подавали. Ми проаналізували всі клопотання. [Впізнали] тільки 7 осіб, які є в списку», – стверджує він, але надіслав нам прізвища лише шести осіб. Олег Шпур також додав, що один із чоловіків з нашого списку виїхав з паспортом Великобританії, а решта повернулись.

Журналісти перевірили цих шість людей. Справді, один із них виїхав з іноземним паспортом, а ще один – супроводжуючи дитину з інвалідністю. Ще один чоловік повернувся вже після нашої розмови, у липні. Проте повернення ще трьох людей не змогли підтвердити. Один з них кинув слухавку, як тільки почув суть питання. Телефони інших знайти не вдалося, тож журналісти попросили Олег Шпура поділитись контактами, але так і не отримали їх.

NGL.media отримала копії звернень по усіх 23 чоловіках і надіслала їх Олегу Шпуру, він пообіцяв їх перевірити. Відповіді на момент публікації видання так і не отримало. Але якщо звернення від «Руху у майбутнє» справді підробляли, то організації варто звернутись до поліції.

Так, наприклад, заяву до поліції уже написала Уляна Флишко, керівниця фонду «Здійснити мрію». Журналісти виявили 39 чоловіків, які виїхали через клопотання від цієї організації. Керівниця фонду стверджує, що надсилала листи до ЛОВА лише на десятьох з них, але тривалий час доступ до печатки організації мали кілька людей.

Керівниця організації «Наш світогляд» Олеся Шакало-Ольшанецька була здивована списком з 32 чоловіків, які втекли від імені її організації. За її словами, до них зверталось багато сторонніх волонтерів, не з їхньої організації, яких також вносили до «Шляху». «Потрібно було перевозити вантажі, а тому працювали, довіряючи один одному, як і багато інших організацій», – сказала вона і порадила звернутись до такого собі Руслана Коваленка, який рекомендував цих людей. Але він так і не прокоментував надісланий йому список.

Не допомогла у розслідуванні і керівниця фонду «Світ любові» Ірина Єрмоленко. При першій розмові вона сказала, що знає про неповернення хіба трьох людей, двоє з яких лікуються за кордоном, тому інформація про 40 людей її здивувала. Після того, як журналісти вислали їй список чоловіків, вона на зв’язок не вийшла. Так само, як і керівник фонду «Спорт нації» Олександр Павелець, який після отримання списку перестав відповідати на дзвінки та повідомлення.

Єдині правила гри

Після регулярних скандалів через зловживання системою «Шлях» для виїзду ухилянтів уряд вирішив запровадити зміни до законодавства, напрацьовані з урахуванням думок обласних військових адміністрацій. Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач каже, що Львівська ОВА була активним учасником процесу і запровадила додаткові вимоги до заявників ще раніше.

«Ми, як міністерство, так само [як і ЛОВА] ввели обов’язковість електронного підпису. Дуже хочеться, щоб єдині правила були для всіх адміністрацій, тому що сьогодні, якщо одна обласна адміністрація просто введе якісь жорсткі правила, то деякі недоброчесні волонтери просто підуть в іншу адміністрацію, в яких таких правил нема, – каже Сергій Деркач. – Ми враховували всі коментарі та зауваження [від ОВА], і всі були дуже позитивно налаштовані, щоб посилити контроль. Говорили про електронний цифровий підпис, про конкретні строки розгляду заявок, не тільки про обґрунтування для виїзду, а й подання відповідних документів від набувачів цієї допомоги. Так само – з’єднання з базою даних митних декларацій, щоб в нас була інформація про ввезені вантажі. У нас були випадки, коли, на жаль, люди виїжджають на автомобілях, а приходили назад пішки – напевно, несучи гуманітарну допомогу в кишенях».

Крім того, проєкт документу від Мінінфраструктури передбачає, що вносити своїх водіїв до системи зможуть організації з досвідом, які вже працюють хоча б кілька місяців. Так само будуть конкретні строки розгляду їхніх заявок, аби зменшити корупційні ризики, а також критерії відмови.

«Розглядаємо можливість заборони для організацій [щодо внесення до системи «Шлях»] на якийсь період часу. Якщо благодійний фонд порушив те, що ми прописали, то наприклад, півроку не зможе здійснювати поїздки за кордон, і це такий буде умовний бан, який теж, нам здається, дасть свій результат», – пояснює Сергій Деркач.

Зараз військові адміністрації та Мінінфраструктури не мають доступу до бази прикордонників і, відповідно, не знають про тих, хто виїхав і не повернувся. Єдина публічна інформація з цього питання – це інформація тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, у якій вказано, що станом на кінець квітня через «Шлях» виїхали і не повернулися майже 19 тис. чоловіків призовного віку.

Офіційного «чорного списку» недобросовісних фондів та громадських організацій нема. Єдине відомо, що міністерство заблокувало доступ для 10 перевізників.

«Ліцензіати вносять в систему «Шлях» своїх водіїв самі. Мінінфраструктури до них не має ніякого відношення. Оці 10, про які я розповів – це якраз ліцензіати. Тобто я перевізник, я маю свій кабінет в системі «Шлях», мені не потрібно звертатися ні до Мінінфраструктури, ні до обласної адміністрації, – каже Сергій Деркач. – Щодо «чорних списків» в областях, я не чув такої інформації, не бачив десь таку інформацію у ЗМІ, але, відверто кажучи, юридичних підстав [для цього] нема. Скількох людей, які не повернулись, наприклад, достатньо для того, щоб поставити організацію в «чорний список»? Чи люди не повернулися, чи люди просто порушили термін перебування?».

Крім того, не завжди про реальні плани своїх водіїв знають і перевізники, і фонди чи ГО. Як пояснює заступник міністра, були випадки, коли водії транспортних компаній не поверталися без відома керівництва. Водій просто кидає десь вантажівку телефонує і каже: «Я фуру лишив, але в Україну не повернусь».

Наразі для чоловіків, які використали систему «Шлях» для втечі з країни, нема ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності. Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що чоловіків, які під час воєнного стану виїхали з України, мають покарати після повернення. Але це викликало дискусію в суспільстві. На думку Сергія Деркача, важливо розрізняти порушення термінів повернення або взагалі неповернення.

«Чи встановленням відповідальності ми не зменшимо кількість тих громадян, які повернуться все ж таки до України, а наше завдання – повернути громадян України додому. Це не наша компетенція вирішувати питання встановлення відповідальності. Ми зі свого боку намагаємось зробити неможливими шахрайські дії з виїзду за кордон і попередити це», – каже він.

Автори: Олександра Губицька, Назар Тузяк