Цей рік, як і минулий, здається, тривав один довгий день. Адже продовжується війна, яка впливає на всю Україну, зокрема й на Львів. Однак попри це, в місті відбувалися різні події.

"Еспресо.Захід" розповість про найважливіші події у Львові, які трапилися в цьому році.

№1 – електронний квиток: робили-робили і нарешті… майже зробили

Перше місце посіла подія, на яку львів’яни чекали багато років. Звісно, це можливість безготівкового розрахунку в усьому громадському транспорті міста. Так, е-квиток, який нібито почав працювати наприкінці року – 11 грудня. Хоча насправді повноцінно він, як кажуть у міськраді, має запрацювати лише у другій половині 2024-го. Чиновники обіцяють, що залучать увесь його функціонал, місто зможе контролювати перевізників і платитиме їм за кілометри виконаної роботи, тож вони будуть зацікавлені в тому, щоб від самого ранку й до пізнього вечора всі автобуси й маршрутки були на маршруті, транспорт оновлювався та відбувалися інші приємні для пасажирів речі. Також при купівлі е-квитка має запрацювати можливість пересадки на будь-який інший громадський транспорт у межах 40 хв., з’являться абонементи.

11 грудня завершився майже дворічний етап, який називався "освіта пільговиків". Перед початком повномасштабної війни, 13 січня 2022 року, в усьому громадському транспорті увімкнули валідатори, якими могли користуватися львів’яни, котрі виготовили собі пільгову ЛеоКарт, інші пасажири (тобто майже всі) далі розраховувалися готівкою у водія. А перед цим знадобився майже рік, щоб усі ці валідатори змонтувати у транспорті. До цього – рік-півтора, щоб від моменту оголошення переможця тендера львів’яни побачили перші валідатори. Перед цим рік тривав тендер, а кілька років до цього – простій, від моменту, коли 2016 року Львів узяв кредит 11 млн євро на впровадження е-квитка. Вже не будемо згадувати, що кілька років до цього теж думали-гадали, як би ту електронну систему оплати впровадити… Тобто, по суті, якщо у середині 2024 року система повністю запрацює, то конкретний проєкт втілювали вісім років… Для прикладу, Львівщина запровадила безготівкову оплату за 1-1,5 року.

У кожному разі львів’яни дочекалися того, про що роками робили меми, думаючи, що цей день ніколи не настане. Він таки настав, хоча й залишилося зробити фінальний крок.

№2 – ракетні удари росіян по місту

Цього року міста і села України не раз зазнавали ракетних і дронових ударів з боку росіян. Львів, на жаль, не став винятком.

На початку року місто страждало через відключення електрики, адже чимало російських ударів були саме по критичній інфраструктурі України. Влітку до нас почали доліти дрони. У липні Львів зазнав масштабної ракетної атаки: 6 липня через влучання трьох ракет загинули 10 людей і було пошкоджено понад десяток будинків. 15 серпня у Львові ракетним ударом було знищено дитсадок і пошкоджено 40 будинків. А 19 вересня дрони впали на складські приміщення, через що загинула одна людина. 29 грудня, коли на Україну летіло понад 150 повітряних цілей, сталося кілька влучань дронів і ракет в області й місті, зокрема на Сихові, через що пошкоджено більше десятка будинків і загинула людина.

Загалом із 24 лютого 2022 року через обстріли Львівщини та Львова під час російського вторгнення загинуло 24 та було поранено 125 мирних жителів.

№3 – звільнення голови облради Ірини Гримак

У політичному сенсі однією з найгучніших подій у Львові стала відставка голови Львівської обласної ради Ірини Гримак. 6 квітня 2023 року депутати облради ухвалили рішення про дострокове припинення її повноважень. Фактичною причиною для звільнення став звіт Гримак перед депутатами за 2 роки роботи на посаді голови облради. Під час звітування депутати гостро критикували озвучені очільницею результати. Та насправді вже давно триває війна між "Європейською Солідарністю" та "Слугою Народу" в облраді, яка почалася чи не від старту роботи цього скликання обласних обранців.

6 квітня сесійний день став апогеєм і після заслуханого звіту голови облради її роботу визнали незадовільною. За припинення повноважень достроково голосували всі фракції, крім "ЄС", яка відмовилася "брати участь у цьому перевороті". З 17 травня в.о. голови Львівської обласної ради став ексзаступник голови Львівської ОВА, член "Слуги Народу" Юрій Холод.

№4 – зміна багаторічного ректора Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького

Професор Борис Зіменковський 25 років керував медичним університетом у Львові, поки у червні цього року не потрапив у сексистський скандал, який і "потопив" його. Під час розподілу студентів Львівського національного медичного університету до інтернатури адміністрація закладу дозволила собі образливі жарти.  В соціальні мережі виклали запис, на якому Зіменковський робив сексистські коментарі та ображав студентів і студенток. На ситуацію відреагували в Міністерстві охорони здоров'я. Перед студентами вибачились і за результатами перевірки Бориса Зіменьковського звільнили з посади ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. 

Новим виконувачем обовʼязків ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького призначили колишнього головного медика Львівщини Ореста Чемериса.

№5 – відкриття Jam Factory Art Center

Стосовно подій культури, напевно, найважливіша сталася 18 листопада. Адже після 8 років ревіталізації (відновлення занедбаних старих промислових споруд) на вул. Б. Хмельницького, 124 у стінах давньої фабрики запрацював найбільший у Львові культурно-мистецький центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center. На цю подію чимало львів’ян давно чекали.

Новий мистецький простір має багату і незвичну історію: у давній індустріальній будівлі, де спочатку виробляли алкогольні напої, а пізніше фруктові й овочеві консервації, тепер проводитимуть виставки, театральні й музичні перформанси, освітні події.

Нововідкритий Jam Factory Art Center планує максимально поєднувати різноманітні артформи в одному місці. Структурна композиція комплексу складається з шести окремих просторів площею майже 3500 кв. м. У комплексі з’явилися нові елементи: "чорний куб" з театральною сценою, офісна будівля, паркінг із сонячними батареями, що можуть підтримувати вентиляцію та кондиціонування в разі відключення електрики, три великі оглядові тераси з гарною панорамою.

№6 – Борис Джонсон побував у Львові

У 2022 році тодішній прем’єр Великої Британії Борис Джонсон став одним з найбільших друзів України за кордом, про нього українці почали навіть складати пісні. А 9 вересня цього року вже експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вперше відвідав Львів. Британський політик поклав квіти до могил військових на Личаківському цвинтарі, побував у реабілітаційному центрі "Незламні", прогулявся центром міста та поспілкувався з львів’янами. Крім цього, Борис Джонсон став почесним доктором ЛНУ імені Івана Франка. Це звання політику надали ще в жовтні 2022 року за вагомий внесок у розвиток українсько-британських відносин.

"Я обіцяю, що повернусь сьогодні до Сполученого королівства і робитиму все можливе, щоб забезпечити постачання необхідної допомоги для перемоги України. Я знаю, що ви переможете, Україна переможе", - запевнив Борис Джонсон під час отримання почесної відзнаки.

№7 – відкриття нового корпусу в реабілітаційного центру "Незламні"

Національний реабілітаційний центр "Незламні" ("Unbroken") – це справді унікальне місце, де дорослі та діти, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Це реконструктивна хірургія, ортопедія і протезування. Постраждалим не лише встановлюють протези, тут їх і виготовляють.

У квітні цього року після чотирьох місяців ремонту старий корпус поліклініки на вул. Мазепи, 25 переобладнали в сучасний корпус реабілітації. Це 7 поверхів із найсучаснішим обладнанням для відновлення, щороку отримувати допомогу тут можуть 10 тисяч українців.

За матеріалами "Еспресо.Захід"