Минулого тижня Львівська міська рада на чолі з мером Андрієм Садовим віддала під забудову п’ять гектарів землі у парку Погулянка.

Йдеться про територію, на якій розташовані споруди колишнього Львівського винзаводу. Частину цієї ділянки забудують громадськими та комерційними спорудами, а на частині зведуть багатоквартирний будинок.

У 2019 році оборудку з приватизацією винзаводу у Ратуші називали аферу і заявляли, що будівництво житла у парковій зоні неприпустиме. Втім, через чотири роки позиція міської влади кардинально змінилась на користь забудовника. LVIV.MEDIA відстежив процес продажу Львівського винзаводу та перетворення «афери» на проєкт, що «має право на життя».

«Афера» з приватизацією

У вересні 2019 року Фонд держмайна продав з аукціону Майно збанкрутілого державного підприємства «Львівське агроторгове підприємство» на вулиці Погулянка, 26. Переможцем торгів стало ТОВ «Сі ейч корпорейшн», яке запропонувало за напівзруйновані споруди 6,165 млн грн. Того ж місяця новий власник вніс придбану нерухомість до статутного капіталу компанії, що мала схожу назву – ТОВ «Сі Ейч Констракшн». Це товариство своєю чергою передало його у заставу під 6 млн грн позики зареєстрованій у США компанії «Санта Марія Інвест Інк.». Зазвичай такі операції із майном проводять, щоби убезпечити сумнівний актив від повернення у державну власність — у разі, якщо аукціон визнають незаконним. Ще напередодні аукціону юридичний департамент Львівської міськради називав цю оборудку аферою і попереджав потенційних учасників аукціону про «негативні наслідки, в тому числі і можливі судові процеси». У жовтні 2019 року міськрада ще раз заявила, що проведений аукціон — це афера. «Львівська міська рада не віддасть землю винзаводу під забудову», — йдеться у повідомленні пресслужби від 18 жовтня 2019 року.

«Ця земельна ділянка знаходиться в рекреаційній зоні. Позиція міської ради — там не може бути жодного будівництва житла. Ці ділянки є зарезервовані під використання у майбутньому для рекреаційних потреб», — заявляла 24 жовтня 2019 року керівниця юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич у коментарі телерадіокомпанії «Люкс», яка належить дружині міського голови Львова Андрія Садового.

Однак з часом позиція міської ради змінилась. Цьому передувала зміна власників споруд колишнього винзаводу. Як йдеться у пояснювальній записці до проєкту ухвали Львівської міськради, у липні 2021 року майновий комплекс купило ТзОВ «Амадей Трейд». За даними аналітичної системи youcontrol, його кінцевим власником є Андрій Солтис. У серпні 2023 року «Амадей Сервіс» передав будівлі до статутного капіталу ТзОВ «Аттельмаєр-інвест». Кінцевими власниками цього товариства вказані той же ж Андрій Солтис та Орест Вітик. У листопаді 2023 року «Аттельмаєр-інвест» звернулось до міськради з проханням передати йому в оренду землю під спорудами на Погулянці.

27 грудня минулого року депутати Львівської міської ради розглянули це звернення і задовольнили його. Якщо зазвичай такі питання розглядаються без детального обговорення, то цього разу депутати і посадовці міськради публічно озвучили свою позицію.

Як у Ратуші виправдовували забудову парку

Публічне обговорення забудови парку у сесійній залі ініціювала голова фракції «Самопоміч» Вікторія Довжик: «Треба розуміти, що це 5 гектарів в парковій зоні. Відповідно, мені здається, що перш ніж давати законне право землекористування на ці ділянки, можливо ми би в цій залі обговорили бачення, як зміниться ця ділянка. Тому що сьогодні це залишки, руїни колишнього підприємства. Але це парк Погулянка».

У відповідь на це міський голова Львова Андрій Садовий запропонував запросити до слова головного архітектора Львова Антона Коломєйцева. Поки його шукали, мер Львова проявив свою обізнаність із намірами забудовника: «Там є одна річ, про яку мало хто говорить. Там проходить високовольтна лінія електропередачі. І ця високовольтна лінія створює великі проблеми. І, наскільки я розумію, сьогоднішні власники цих будівель готові цю високовольтну лінію перевести в підземну частину і таким чином ця територія отримає зовсім інші можливості».

Голова фракції «Європейська солідарність» Петро Адамик запропонував проголосувати без детального обговорення: «Ми зараз дали нашому містобудівельному блоку, зокрема Антону (Коломєйцеву, – ред.), всі права і можливості. Якщо ми йому довіряєм, просто підтримали, і вірим, що вони зроблять там красу. Це питання – вісім мільйонів гривень в рік громаді. Я вважаю, що однозначно треба підтримати, проголосувати. А кому цікаво – Антон (Коломєйцев, – ред.) зробить земельний факультатив». Однак Андрій Садовий наполіг на детальному поясненні. Схоже на те, що міському голові важливо було переконати не депутатів, а тих, хто стежить за їхньою роботою: «В цьому залі я розумію, що ми маємо консенсус. Просто якщо виникає питання, і воно є в публічній площині, у відкритому просторі, то краще на це питання дати відповідь і рухатись далі. Бо якщо відповідь не дається, тоді виникають кривотолки, а потім ті кривотолки перетворюються в різні нехороші речі».

Врешті головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, підключившись до засідання через Zoom, розповів про результат архітектурного конкурсу на будівництво у парку: «В цьому конкурсі переміг знаний архітектор львівський, пан Микола Рибенчук, компанія «Симетрія». Були сильні учасники, як зі Львова, так і з інших міст України… Загалом на цій території на сьогоднішній день є можлива громадська функція спортивна, а також на території, яка розглядається, можлива житлова функція. А в майбутньому, згідно з тією пропозицією, яка перемогла на конкурсі, буде можливо більше третини території використати суто під рекреацію, сформувати там рекреаційну зону Р3, сформувати громадську зону, всі будівлі цінні, особливо відомий цей довгий корпус, який безпосередньо близько до парку, провести реконструкцію, реновацію з адаптацією під спортивний комплекс. Там запропоновано власне басейн сформувати за пропозицією архітекторів. А на території, де сьогодні є лінія електропередач, пропонується цю лінію електропередач кабелювати, і на цьому місці сформувати продовження житлової зони, для того, щоб її пристикувати до існуючої житлової зони».

Депутат Львівської міської ради від фракції «Голос» Віталій Троць заявив, що територію «Погулянки» потрібно передати під забудову з міркувань безпеки: «Зараз в той парк страшно зайти, тому що цей завод є зона небезпеки. Тому коли Антон Вікторович (Коломєйцев, – ред.) буде розглядати наступні містобудівні рішення, треба розглянути так, щоби той комплекс забезпечував безпеку всієї алеї».

Підсумовуючи, Андрій Садовий назвав цей проєкт таким, що має право на життя: «Цей безлад там можна лишати як він є, тому що це вже приватна власність і ми нічого не зможем змінити, тому що Фонд державного майна це продав. А можна вийти на домовленості, коли ця територія буде приведена до пуття. А житлову забудову, яку забудівельник хоче там зробити – я розумію, це буде на території лінії електропередач. Є лінія, лінію запхають під землю, тобто це має право на життя. Це дуже дорого коштує, шановні колеги. Але це має право на життя». Також міський голова закликав депутатів проголосувати за питання «з любов’ю, з радістю, з консенсусом».

У підсумку «за» проголосували 47 депутатів, включно із Андрієм Садовим. Жодного голосу «проти» не було. Утрималась лише одна депутатка – Вікторія Довжик. Ще шестеро депутатів (один із фракції «Європейської солідарності» та п’ятеро від «Самопомочі») не голосували.

Які наслідки матиме рішення міської влади?

Згідно з цією ухвалою, ТзОВ «Аттельмаєр-інвест» отримує в оренду дві земельні ділянки у парку «Погулянка». Одну, площею понад 0,8 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку. І ще одну – площею понад 4 га – для громадської забудови. Цим рішенням міська влада реалізувала схему, яку чотири роки тому сама ж називала аферою. Головним аргументом для громадськості став архітектурний конкурс, який крім житлової забудови парку передбачає будівництво громадських та спортивних споруд. Втім, результати таких конкурсів не є обов’язковими до виконання. Забудовник може у майбутньому відходити від пропозицій архітекторів. У Львові вже були випадки, коли архітектори, що перемагали на конкурсі, відмовлялись від подальшої співпраці із забудовником через «суттєві розбіжності в поглядах із замовником».

Однак, навіть отримавши містобудівні умови і обмеження, забудовники у Львові можуть звести лише комерційно вигідне житло, знехтувавши іншими спорудами. Так було, наприклад, на вулиці Топольній, де будівельна компанія Avalon Inc. отримала дозвіл звести п’ять багатоквартирних будинків, а також дитячий садок і приміщення для молодших класів школи №81. В результаті забудовник звів лише житло без обіцяної інфраструктури.

Подібна історія тепер може повторитись на «Погулянці», адже міська влада не зафіксувала в ухвалі жодних вимог до того, як виглядатиме забудова парку. Усі зобов’язання орендаря – на рівні результатів архітектурного конкурсу та усних обіцянок. Тож тепер майбутнє парку залежить лише від добрих намірів забудовника.