У Державному бюро розслідувань пояснили, що львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та чотирьох фігурантів, включно із його сином, підозрюють у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом.

Як повідомили у ДБР, усім фігурантам підозри оголосили у середині січня 2024 року й кваліфікація злочинів не змінювалася.

"Злочинні дії було кваліфіковано як шахрайство, адже вони зорганізувалися з метою заволодіння чужим майном (коштами) через укладення низкою підконтрольних контрагентів із Міністерством оборони договорів щодо закупівлі товарів, зокрема одягу для військових. У результаті була поставлена продукція неналежної якості, що не могла використовуватись за призначенням, що за кваліфікацією є обманом та зловживанням довірою", – пояснюють у відомстві.
Наразі на майно Ігоря Гринкевича та майно членів його родини: дружини, сина та тещі – наклали арешт. Також, за даними ДБР, арештували майно "двох співучасників та підконтрольних їм товариств".

"Ініційовано питання про накладення арешту на нерухоме майно нареченої сина львівського бізнесмена та ще одного співучасника", – додали у бюро.

Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.

"Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання", — наголосили в ДБР.

За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

"Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів", — додали в Бюро.