Про пошуки журналістами і представниками громадськості охоронників на об’єктах Подільського лісового офісу видання ХМ-ІНСАЙД писало в матеріалі “Невидимі” охоронці за державні мільйони: що не так із охороною лісових об`єктів на Хмельниччині“. Публікація, як з’ясувалось, викликала зацікавленість у багатьох працівників лісової галузі з інших регіонів. 

Під час журналістського розслідування виникла низка запитань щодо доцільності витрачання на такі послуги понад 42 мільйонів гривень з бюджету держави.

Ми отримали відповідь від Подільського лісового офісу на інформаційний запит, а ще повторно навідались на ті пости, де попереднього разу люди, котрі назвались охоронниками, не змогли ствердно розповісти про свого роботодавця.

Цього разу знову нанесли візит на один із постів у місті Деражня. Там зустріли іншу охоронницю, і вже у форменому одязі та з “бейджиком”. Саме цей “бейджик”, як назвала представниця охоронної фірми своє посвідчення, й викликав найбільше запитань.

Дата видачі посвідчення — 10 листопада 2023 року. Тобто, у день укладення договору про закупівлю послуг з охорони між ДП “Ліси України” та ПП “Шериф-Захист”. Однак, як пояснила охоронниця в присутності поліцейських, до яких журналісти звернулись із заявою, зважаючи на імовірні ознаки фіктивності посвідчення, офіційно вона працює на приватну фірму лише з січня 2024 року. А до того, з її слів, майже до середини грудня 2023-го працювала охоронницею від лісгоспу.

На запитання поліцейських про те, чи звертала вона увагу на дату видачі посвідчення, хоча працює на посаді із січня цього року, охоронниця відповіла: “Так, я на це звертала увагу, але причин ні в кого не з’ясовувала”.

Що ж виходить: перебуваючи де-юре на посаді охоронника від державного підприємства, особа де-факто (тобто “заднім” числом) рахується охоронником від приватного підприємства? Це, на нашу думку, мало б зацікавити компетентних органів контролю.

Такі ж посвідчення, датовані тим же днем (тобто 10 листопада 2023 року), нам показали і на посту лісового об’єкту у селі Вовковинці Хмельницького району, і на окремих постах в Чернівецькій області. Й “історію” про роботу охоронниками від держлісгоспу включно по грудень розповіли аналогічну.

Зі слів охоронників, першу зарплатню від ПП “Шериф-Захист” вони почали отримувати в перших числах лютого 2024 року за роботу в січні. І знову ж таки з їх слів, заробітна плата на одного становила 7500-8000 гривень. Враховуючи вахтовий метод роботи охоронників добу через дві-три, вартість їх послуг з охорони одного об’єкту становить орієнтовно 32 000 гривень на місяць.

Тепер підрахуймо. Якщо цю суму відняти від передбаченої договором місячної вартості послуг на об’єкт – а це десь 75 578 гривень, то можна припустити, що решта (близько 42 578 гривень) мала б іти, як видається, на забезпечення формою, спецзасобами тощо. Недешеве задоволення за рахунок держави (читайте — платників податків), в якій триває війна, чи не так?

Згідно із тим же додатком до угоди, фізична охорона лише одного об’єкту в місті Деражня чи в селищі Вовковинці може обійтись державі у 922 056,48 гривні на рік.

Для порівняння візьмімо тендер на послуги з охорони адміністративної будівлі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, що в середмісті обласного центру.

Очікувана вартість цього замовлення становить 480 000 гривень за десять місяців цілодобової фізичної охорони. А звідси – вартість однієї години охорони приміщення муніципалітету не перевищуватиме 65 гривень, у той час, коли година охорони добового посту одного лісового об’єкту за договором між ДП “Ліси України” та ПП “Шериф-Захист” фіксовано закладена в 104,97 гривні. І це за аналогічних вимог: наявність форменого одягу, спецзасобів, документу про присвоєння робітничої кваліфікації “охоронник”, проходження відповідної підготовки, наявність кваліфікаційного розряду тощо.

Із власних джерел ХМ-ІНСАЙД стало відомо, що замість обумовлених в додатку до договору 54 лісових об’єктів працівники ПП “Шериф-Захист” приступили до охорони 37-ми, і більшості з них – не раніше середини грудня 2023 року. Тож редакція ХМ-ІНСАЙД звернулась із запитом на інформацію до Подільського лісового офісу.

Ми запитали: “Чи здійснює контроль Подільський лісовий офіс (якщо так, то яким чином) за виконанням умов договору працівниками ПП “Шериф-Захист”.

В лісовому офісі відповіли, що контроль якості надання послуг здійснюється представниками служби безпеки підприємства спільно з комісіями від виконавця, а алгоритм цієї перевірки — засекречено.

На запитання, які суми та за послуги охорони скількох об’єктів вже оплачено державою ПП “Шериф-Захист”, в Подільському лісовому офісі не надали відповіді. Натомість, наголосили, що послуги охорони передбачено не на всіх вказаних в технічному завданні об’єктах, а лише на тих, де це критично необхідно. На інших об’єктах, де немає потреби встановлення фізичної охорони, “відповідно по ініціативі замовника можуть організовуватись альтернативні заходи охорони (наприклад – технічна охорона), які дозволять значно зекономити бюджетні кошти”.

Авжеж, ця тема – саме про економію й раціональне використання бюджетних грошей країни, яка нині змушена максимально дбати про обороноздатність.

Тому логічно виникають наступні питання: якщо охорона надається не на всіх вказаних в технічному завданні лісових об’єктах (а лише на 68% з них), то навіщо було початково усі їх “розігрувати” на тендері? Чи не зекономило б це одразу суму в понад 13 мільйонів гривень, еквівалентну майже 30-ти дронам, таким важливим на фронті?...

Лілія Коцюк