Мобілізація: експрацівник ТЦК зі Львівщини розповів про труднощі в роботі

01.03.2024 21:20   Джерело: LvNews
Опубліковано : Іванна Капустянська

Закон про мобілізацію має бути максимально простим – так вважає експрацівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині Віктор Чорновол. На його думку, складність створює передумови для корупції.

Ухилянти мають свої схеми

Віктор Чорновол потрапив на службу до ТЦК після поранення, внаслідок якого військово-лікарська комісія визнала його обмежено придатним.

"У нас у війську все просто: прийшов наказ і ти його виконуєш. Прийшов наказ відбути для подальшого проходження служби у Львівський ТЦК. Я приїхав і почав виконувати свої обов’язки", – каже він.

Серед його обов’язків було спілкування з особами, яких привозили у ТЦК для мобілізації.

"Це ще не солдати, але вони вже призванні. Вони уже мають військове звання і вважаються військовослужбовцями. Дехто у нас перебував кілька днів, дехто – кілька годин. Спілкування у нас було дуже емоційним, досить складне", – згадує він.

Військовослужбовець розповідає, що деякі особи, яких привозили у ТЦК, де він служив, вже мали сформовані схеми поведінки.

"Вони відразу викликали поліцію та повідомляли, що їх незаконно утримують. Приїжджала поліція, дивилася у своїй базі та виявляла, що ця людина перебуває у розшуку через те, що не з’явилася по повістці. І ця людина не відповідає за свої вчинки. Деякі адвокати мені казали: "Ми зараз заплатимо штраф у 400 гривень за неявку по повістці та заберемо його". А я вважаю, що за таке мусить бути реальна відповідальність", – говорить він.

Офіцер також зауважив, що бажання служити у багатьох зникало після спілкування телефоном з мамою чи дружиною. Він згадує випадки, коли у ТЦК приїжджала мама й привозила довідки про хвороби.

"Людина відразу падає і кричить, що у нього болить серце; мама нас кляне. Ми викликаємо "швидку", яка відвозить його у лікарню. А наступного дня ми бачимо як він спокійно гуляє по Львову", — зазначає він.

Завдання: виконати наказ

Віктор Чорновол пояснює, що накази у війську йдуть згори вниз. І якщо Генштаб вирішує, що певну бригаду, яка тримає конкретний відрізок лінії фронту, треба відводити у тил, на її місце треба завести іншу. А щоб завести іншу, її треба укомплектувати людьми, майном та технікою й навчити цих людей.

"Військкомати отримують вказівку, що до такої-то дати потрібно мати людей, щоби сформувати цю частину. Військкомат виконує наказ. Але якщо на вказану дату ця частина не отримала потрібну кількість людей, вона все одно мусить поміняти іншу частину, тому що вона вже не може триматися. У нас на фронті багато страшних моментів сталося тому, що частини не було ким замінити, вони тримались, тримались, тримались і закінчувалися", – говорить він.

Віктор Чорновол отримав своє поранення під Попасною у 2022 році. Має бойовий досвід і розуміє, що означає, коли не вистачає бійців.

"Я, як командир, який вів солдат у бій, який перебував з ними в одному окопі, розумів, що таке, коли у твоєму взводі має бути 30 людей, а насправді є 27; коли має бути сотня людей, а є тільки 60. І я цією кількістю маю воювати", – каже він.

І додає, що для нього, як для офіцера є однаковою задачею: тримати лінію фронту або забезпечувати людьми військо. І він його виконуватиме.

Про хороші приклади ніхто не говорить

За його словами, попри те, що в інформаційному просторі є багато розповідей про тих, кого через різні причини у військкомат привозить поліція, набагато більше випадків, коли майбутні військовослужбовці приходять самі: хтось – мобілізуватися, хтось – уточнювати свої дані.

"У нас навіть були молоді хлопці, іноземці, які свідомо приїхали воювати за Україну. Це було для мене відкриттям: є люди, які роблять все, щоби не служити у війську, і є люди, які приїжджають з іншої країни, щоби захищати Україну", – згадує офіцер.

Офіцер говорить, що ніхто з новобранців відразу на фронт не потрапляє. Спочатку їх навчають у спеціальних центрах, потім скеровують у частини. І не всі ці частини перебувають у гарячих точках. При цьому він наголошує, що вчитися треба добре, тому що від цього залежить життя кожного.

"Добровольці скінчилися. Треба створювати умови у суспільстві, завдяки яким можна буде поповнювати військо та тримати фронт", – каже офіцер.

Потрібні списки й чіткі правила

На його думку, щонайперше треба укласти списки військовозобов’язаних. Згадує, що він пішов добровольцем на війну у 2014 році. І коли через деякий час завітав у свій військкомат, маючи на руках посвідчення учасника бойових дій, то виявив, що у них він значиться ухилянтом, який так і не отримав своєї повістки.

Наступний крок: сформувати правила, за якими чітко буде зрозумілим, хто йде до війська вже, а хто – через пів року.

"Це круто, що до деяких частин є черга. І це треба розвивати: частини зацікавлені створити сильні умови служби, показати свій бойовий шлях. Що стосується закону про мобілізацію, то там має бути дві речі: облік та правила, за якими можна планувати призов", – переконаний він.

Також, на думку Віктора Чорновола, з нового закону варто прибрати норму про обмежено придатних.

"Я, як обмежено придатний, можу сказати, що такого не існує. У мене зараз є наказ перебувати у Львові. Буде наказ виїхати на фронт – я його виконаю. Я воював з дядьками віку 55+, в яких здоров’я вже не те. Але вони виконували такі завдання, які й молоді б не змогли. З іншого боку, командир визначає, що і котрий з його підлеглих може зробити. Зрозуміло, що людину, у якої проблема з ногами чи руками, в штурм ніхто не пошле", – каже військовослужбовець.

 

За матеріалами "Суспільне.Львів"


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу lvnews.org.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: LvNews