Своїм досвідом переходу на українську мову та її популяризацію поділились студенти та викладачі.

Як повідомляє пресслужба Львівської ОВА, студентка факультету управління фінансами та бізнесу ЛНУ ім. Івана Франка Олександра народилась і жила до 16 років у місті Мелітополі Запорізької області, яке сьогодні тимчасово окуповане.

Все своє життя Олександра розмовляла російською мовою, хоч і навчалася в українській школі.

«Коли розпочалось повномасштабне вторгнення я розмовляла російською мовою, але через два місяці я твердо вирішила перейти на українську, просто тому що відчула потребу в цьому. Я думала так: якщо я сидячи на окупованій території не можу нічим допомогти своїй країні, єдиний вихід, який я для себе знайшла – це позбавити себе всього російського і це було найважливішим і найправильнішим вибором у моєму житті. Тоді я перейшла на державну мову і перестала споживати російськомовний контент. На окупованій території я слухала українські пісні, подкасти, читала книги українською. Наприкінці липня 2022 року нам вдалось виїхати. Коли приїхала до Львова, то вже вільно володіла українською мовою і висловлювала свої думки. Львів мені подобається тим, що всі навколо розмовляють рідною мовою і це дуже приємно чути після того, що я пережила», – розповіла дівчина.

Тетяна Єщенко – докторка філологічних наук, завідувачка кафедри українознавства Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, народилася в місті Оріхів Запорізької області. Від початку повномасштабної війни місто постійно перебуває під обстрілами росії і нині майже зруйноване. З січня 2023 року пані Тетяна започаткувала рубрику «Мовний фронт» в газеті «ALMA MATER», а також з її ініціативи з 2023 року проводять безоплатні курси з вивчення української мови для студентів і працівників університету.

«Місто Оріхів завжди було українськомовним. Справжнім випробовуванням для мене було життя та праця у Донецьку, де мешкала майже 30 років. У всуціль зросійщеному місті завжди намагалася знайти коло однодумців та осередки, де можна було виражати свою національну ідентичність (НТШ, УГКЦ, філологічний факультет університету), українізувати середовище, в якому перебувала. Після окупації росією Донецька у 2014 році усвідомила, що мова – це не тільки виразник національної ідентичності, це колективна безпека. «Мовний фронт» – це проєкт, який допомагає опанувати культуру мовлення. У рубриці йдеться про мовний аналіз сучасної документації у галузі охорони здоров’я та про надмірне її зросійщення, про мовний патріотизм сучасного українського лікаря та чому важливо перебувати у просторі українського мовомислення», – наголосила пані Тетяна.

Це – лише незначна частина історій, які розповіли представникам Міжвідомчої робочої групи при Львівській ОВА під час візиту з метою проведення роз’яснювальної роботи серед вищих навчальних закладів Львова.

Зокрема, з роз’яснювальною роботою відвідали Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Український католицький Університет, Львівський національний університет ім. І. Франка, Національний університет «Львівська політехніка» та Національний лісотехнічний університет України.

«Вищі навчальні заклади Львівщини займають високі позиції в рейтингах студентів не тільки в Україні, але й закордоном. Саме тому ще однією сферою, де ми вирішили проводити роз’яснювальну роботу, стала саме освіта, де навчаються та працюють люди зі всієї України. І дуже тішимось, що почули багато історії, які надихнули нас продовжувати нашу роботу в цьому напрямку. Надалі такі роз’яснювальні рейди триватимуть не тільки у ВНЗ, але й в закладах профтехосвіти», – зазначив директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОВА Юрій Горун.

З 2018 року на території Львівщини діє Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту, а з 2021 року триває роз’яснювальна робота серед організацій та підприємств Львівщини різного галузевого спрямування.