Після відновлення незалежності України російська класика не зникла з репертуару оперних театрів, філармоній та концертних залів. До прикладу, постановки "Лебедине озеро", "Лускунчик" та "Спляча красуня" роками були у програмі Львівської опери. Після початку повномасштабного вторгнення їх замінили на нові постановки — це зокрема "Тіні забутих предків" Небесного та "Страшна помста" Станковича.

Як змінилася ситуація у культурній площині від початку повномасштабного вторгнення, дізнавалося Суспільне.

Від 2022 року в Львівській філармонії змінився репертуар і значно зросла частка української музики, каже директор.

"Ми мали концерт у Варшавській національній філармонії. Ми, напевне, чи не вперше грали повний концерт української симфонічної музики. Раніше грали класику, романтизм, європейську класику і десь може там 5-10 хвилин нам дозволять заграти українську музику. Зараз дійсно ми диктуємо ці правила і ми отримуємо від того задоволення, що ми можемо будувати програми виключно на українській музиці", — розповідає Володимир Сивохіп.

Разом з тим у Львові працюють над збереженням української класики. У меморіальному музеї Людкевича зберігали рукописи композитора, тепер їх оцифрували і вони доступні онлайн.

"Росіяни роками виділяли величезні гроші, оці нафтодолари "Газпрому", "Роснєфті" і так далі, на популяризацію російської культури. Щоб показувати їх як представників високого рівня культури, а, наприклад, українців і інші народи, які були в ореолі їхнього існування, як тих, в яких нема тої високої культури. Там якісь обрядові пісні, якісь народні є, але високої нема, а ми маємо Чайковського, маємо Рахманінова, маємо Мусоргського. Вони вкладали шалені гроші, щоб партитура з нотами їхніх композиторів лежала в кожній великій філармонії по всьому світу: в Нью Йорку, Парижі, Берліні. Ми маємо заміщати цю російську культуру своєю, українською, як в Україні, так і за кордоном", — каже директор музею Михайло Кобрин.

Наразі немає чітких законів, які б регулювали роботу культурних інституцій з митцями, які співпрацюють з росіянами. Зі слів музичного керівника Львівської опери Івана Чередніченка, у 2022 році Мінкульт розіслав рекомендації.

"Ці рекомендації не несуть в собі обов’язкового характеру і вони не несуть заборон. Це рекомендації, це такий суспільний договір між Мінкультури та національними театрами чи колективами. Офіційного закону немає, ну і, звичайно, його не буде, тому що це буде порушувати права і свободи людини. Офіційна позиція опери залишаться незмінною: з початку війни, скажімо так, з російським слідом, з російськими митцями, митцями, які працюють з росіянами, з російським репертуаром не працюємо", — каже Іван Чередніченко.

Зокрема, Львівська опера відмовилась від співпраці з Валентиною Плужковою. Артистка брала участь в спектаклі разом із російськими співаками після початку повномасштабного вторгнення РФ.

В той же час Оксана Линів — перша жінка-диригентка оркестру в історії італійського оперного театру і Вагнерівського фестивалю додає до своїх концертів твори українських композиторів. І водночас вона не відмовляється диригувати “Євгенія Онєгіна”.

"Потрібно визначитися, що нашою кінцевою метою не є боротися з Чайковським і ставити різкі ультиматуми, відмовляючись від співпраці з важливими міжнародними інституціями, таким чином втрачаючи контакти і партнерів, а що ми все-таки повинні робити головний акцент на те, щоби максимально просувати в міжнародні концертні програми українські твори. Іти за принципом додавання, а не віднімання, яке категорично не сприймають у інших розвинутих країнах", — пояснює свою позицію Оксана Линів.

Симфонічні твори російських авторів не несли виняткової цінності і відмова від них не створила прогалини в українській культурі, каже доцентка кафедри культурології УКУ Марта Кузій.

"Це є звичайні твори, це не є щось понад, щось понад — це, напевно, Бах і Моцарт. І це, напевно, тому вважається суперкласикою", — каже Марта Кузій.