Яблучний Спас, або ж Преображення Господнє, відзначають за новим стилем 6 серпня. День належить до переліку дванадцяти найбільших християнських свят, саме тому в цей день є послаблення посту: за церковними традиціями можна споживати олію, рибу та вино.

Вважають, що свято пов'язане із преображенням Ісуса Христа для апостолів. Подія згадується в трьох Євангеліях: від Матвія, Марка і Луки. Там описано, що Ісус і його найвірніші апостоли дізналися про майбутню трагічну долю Спасителя.

Вони вказують, що Ісус спільно з апостолами Петром, Яковом і Іваном піднялися на гору Фавор (нинішній Ізраїль). Після цього подоба Ісуса Христа змінилась: його лице засяяло, одяг став білим. Також з'явилися пророки старого завіту: Мойсей та Ілля, котрі почали говорити з Ісусом і вказали на, те, що він скоро покине землю.

Водночас на небі з'явилась світла хмарина, з якої пролунав голос: "Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!" — як писав богослов і перекладач Біблії на українську мову Іван Огієнко. Цей фрагмент згадується в Євангелії від Матвія в 17-й главі.

Також Ісус, як вказано в Євангелії від Матвія, просив апостолів не говорити про це чудо, поки він не воскресне.

В українських традиціях християнське свято Спасу нашарувалося на свято врожаю. Тому до церкви зазвичай несуть:

спілі плоди для освячення у кошиках (яблука, сливи, виноград), мед тощо;
обрядовий сніп, який також називають бородою, дідом, дідухом.
Дідух складається зі злакових колосків, маку, деколи до снопа додавали хліб або хліб із сіллю, рідше – яблука. Іноді сніп не зав'язували, як описано вище, а закручували соломинки в ґудзь, прикрашали квітами — до прикладу, васильками, льоном, безсмертниками.

За християнськими звичаями в цей день не рекомендують, як і на Медовий Спас, освячувати алкоголь та молочні й м'ясні продукти.