Верховна Рада України 20 серпня прийняла законопроєкт про заборону релігійних організацій повʼязаних з Росією. Після того, як закон набуде чинності, усі громади, афілійовані з УПЦ МП, будуть змушені розірвати зв’язки з Росією, або ж припинити свою діяльність.

LVIV.MEDIA з’ясували, скільки громад УПЦ МП діють на Львівщині, і яка доля їм загрожує.

Варто зазначити, що новий законопроєкт не зобов’язує релігійні громади, афілійовані з московським патріархатом, припиняти свою діяльність повністю. Вони можуть продовжити існувати, розірвавши всі зв’язки з російською церквою та приєднавшись до інших канонічних структур. Для цього в законопроєкті передбачене спрощення переходів парафій і монастирів до Православної церкви України та безоплатна оренда державного й комунального майна для релігійних організацій.

Натомість громади, які не припинять співпраці з МП протягом дев’яти місяців з дня набуття законом чинності, ліквідують через суд. Також з ними достроково розірвуть договори про користування державним майном. Про це розповів релігієзнавець та член експертної ради Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Андрій Смирнов на своїй сторінці у Facebook.

На Львівщині більшість релігійних громад, а саме 37, розірвали свої зв’язки з церквою окупантів ще до прийняття законопроєкту, розповів начальник відділу релігій та національностей Львівської ОДА Василь Дорош. За його словами, загалом в області залишилося 17 зареєстрованих релігійних осередків УПЦ МП, і п’ять з них фактично не діють.

“Вони існують лише на папері, вони не мають ніякого майна. Люди, які створювали ці громади ще у 1990-х роках зараз звертаються до ЛОВА, щоб їх ліквідувати. Наразі ми маємо зареєстрованих три пакети документів. Гадаю, що до кінця цього тижня (до 26 серпня) ще три громади офіційно ліквідують”, — зазначив посадовець.

Решта 12 зареєстрованих громад, і ще п’ять незареєстрованих діють на приватних територіях — у квартирах, на присадибних ділянках тощо. Одна така досі діє у Львові. “Раніше ця громада орендувала приміщення на вулиці Антоновича, проте зараз вона “мігрує” приватними квартирами та ділянками, і її діяльність важко відслідкувати”, — розповів Василь Дорош.

Коли новий законопроєкт набуде чинності, усі ці громади будуть змушені розірвати зв’язки з московським патріархатом, аби продовжити існувати. “Державна служба з етнополітики досліджує, затверджує та оприлюднює перелік усіх громад, які афілійовані з РПЦ. Усі громади зі зв’язками з Росією, після закінчення терміну у дев’ять місяців ліквідують в судовому порядку”, — пояснив Василь Дорош.

Попри це, Андрій Смирнов наголосив, що осередкам із власними храмами, або тим, хто діє на приватній території, судова заборона навряд чи завадить існувати. “Громади можуть діяти й без реєстрації, і віряни УПЦ і далі зможуть збиратися й молитися. Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом”, — розповів експерт в інтерв’ю для BBC.