Про це йдеться в пресрелізі, наданому Суспільне Культура.

Колекція Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (МЕХП) налічує близько 13 тисяч артефактів. Більшість речей походять з Опілля (1882 року), Гуцульщини (1890 року), Поділля (1891 року) та Волині (1894 року). Збірку писанок почав збирати Музей Наукового товариства ім. Шевченка, який заснували в 1895 році, він був першим українським музеєм Галичини.

До втілення проєкту доступ до писанок був лиш у вузького кола фахівців: дослідників та музейників. Проте проєкт з оцифровування зробить їх ближчими до громадськості. Оцифровані писанки розмістяться на двомовному вебресурсі, українською і англійською мовамии. Станом на зараз вдалося оцифрувати 35 писанок, 3D-моделі яких викладуть на сайті. Це артефакти з Бойківщини, Буковини, Волині, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Опілля, Поділля, Покуття, Середнього Подніпров’я (Київщини), Сокальщини, Холмщини.

"Найскладнішим було створити систему, у якій можна якісно відфотографувати писанку. Оскільки ця пам'ятка не є статичною, як звичайний предмет, ми вигадали спосіб «підтримати» її, щоб зафіксувати кадри з різних ракурсів і відповідно охопити всі деталі орнаменту. Довелось майструвати саморобний агрегат, який би не доторкався до писанки, наскільки це можливо. Ми провели багато експериментів з різними підставками до того, як знайшли ідеальне рішення", — розповідає експертка Роксолана Разінкова про особливості оцифрування.

Команда проєкту в серпні провела фотофіксацію пам'яток, наразі працюють над редагуванням та оптимізацією світлин 265 писанок. Кожен об'єкт матиме не менш ніж чотири зображення, зокрема два композиційних фото з писанками того ж етнографічного регіону.

"Ми завершили двоетапний відбір писанок для оцифрування і створення 3D-моделей, проводимо атрибуцію і верифікацію цих пам'яток. Сфотографовано більш як 250 писанок з усіх представлених у колекції музею етнографічних регіонів. Найбільші труднощі для нас виникли на етапі відбору, коли через обмеження кількості потрібно було надати перевагу певній писанці та відхилити інші, не менш оригінальні", — зазначає зберігачка фонду "Писанка" Валентина Теслюк.

Головує в проєкті заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України та кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський. За інтерактивний сайт відповідає Олекса Піджарий.