Про це пише видання The Wall Street Journa.

Журналісти поспілкувалися з мешканцем Львова Русланом Литвиновим, якому росіяни заплатили за викрадення решток Кузнецова. Він пробрався на цвинтар і за допомогою двох домкратів спробував підняти мармурову плиту на могилі Кузнецова. Його помітив сторож, чоловікові не вдалося здійснити задумане. Литвинова затримали і після суду оштрафували.

Руслан Литвинов розказав, що його найняли для виконання цієї роботи й хтось із Росії зв'язався з ним у месенджері і запропонував гроші. Чоловік не пояснив, хто саме був замовником.

Він сказав журналістам, що це "брудні речі, пов'язані з грошима та владою, і я залишив це позаду", але пізніше попросив заплатити 1000 доларів США в обмін на повне інтерв'ю.

Самого Литвинова у статті описують як людину без середньої освіти, що мешкає у занедбаній і непридатній для життя квартирі.

Мер Львова Андрій Садовий засудив спробу Москви вкрасти кістки Кузнецова. "Кузнецов нам не потрібен", — написав він у соцмережах. — Але ми не віддамо його просто так".

Представники української влади натомість заявили WSJ, що готові передати Кремлю останки Кузнецова, а також інших російських політичних і військових діячів як Петро Столипін і Микола Ватутін, але тільки в обмін на повернення українських військовополонених.

Минулого року Україна надіслала росіянам список десятка історичних діячів, чиї останки чи пам'ятники в Україні можуть бути обміняні на українських військовополонених. У Москві на такий обмін не погоджуються.

WSJ пише, що, на думку українських чиновників, ця спроба викрадення не є одиничною, це "кампанія" Москви щодо тіл видатних росіян з метою перепоховання. Кремль і Федеральна служба безпеки Росії не відповіли на запити про коментарі.

Радянського шпигуна Миколу Кузнецова поховали на львівському Пагорбі слави більше шістдесяти років тому.

Він відомий тим, що проник у командування нацистів під час Другої світової та вбив кількох високопосадовців Гітлера в окупованій Україні.

Кузнєцов також передавав Москві низку розвідувальних даних про розробку Німеччиною ракети V2, заплановані атаки на війська союзників і таємний бункер, який Гітлер побудував як військовий штаб поблизу Вінниці.

У 1944 року він і двоє інших радянських агентів потрапили в засідку, влаштовану членами українського підпільного опору. Щоб уникнути захоплення, агенти підірвали себе гранатою.

У Радянському Союзі створювали культ подвигів Кузнецова — на його честь назвали вулиці, парки, міста, друкували його портрети на поштових марках. Перший космонавт Юрій Гагарін називав його "прикладом безмежного служіння своєму народу". На честь радянського шпигуна назвали також українське місто Кузнецовськ, де побудували Рівненьку атомну станцію. У 2016 році український парламент перейменував його на Вараш — за назвою села, яке колись було на цьому місці.