Ви звісно впізнали на цій світлині львівську телевежу, яка на 192 метри здіймається над нашим містом. Дивлячись на це фото подумалося: до чого ж оті місцини на Високому Замку колись були мальовничі: ні забудов довкола, ні замощених каменем доріжок...

Якби не отой горезвісний "копець унії любельської", який видніється на задньому плані на фото, то була б просто ідилія для короткої розповіді про давньоукраїнську історію, яка багато літ тому діялася на цих пагорбах.

Приміром, чи знаєте ви, що перед тим як у 1957 році збудувати згадану львівську телевежу на Високому Замку, то львівські археологи два роки перед тим проводили тут розкопки. Тоді дослідження доручили тут провести відділу археології Інституту суспільних наук УРСР (сьогодні – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). За роботу у ті роки взялася експедиція під керівництвом Олексія Ратича, яка відкрила на Високому Замку залишки дерев’яних і мурованих споруд та укріплень не лише давньоруського періоду, але й рештки поселення "слов’янських часів".

Саме львів'янин Олексій Ратич вперше тоді довів, що на зламі ХІІ-ХІІІ ст. Високий замок був потужною мурованою фортецею. Про це, зокрема, свідчили рештки стопленої мідної бляхи від накриття монументальних великих споруд та – що, не менш важливо – уламки плінфи (це давньоруська квадратна цегла, яка вийшла з ужитку у середині ХІІІ ст.). Під час розкопок також було виявлено велику низку давньоруських предметів передмонгольської доби: великі нагрудні бронзові хрести-енколпіони, у яких зберігались мощі або ж просфора, наконечники стріл, рештки обладунків, списів, медальйони, підвіски, остроги, кераміка.

Про те, що за давньоруського часу на Високому Замку існували не дерев’яні, а муровані укріплення – свідчить те, що у 1283 році хан Телебуга не зміг взяти ці укріплення штурмом ні за першим, ні за другим разом. Він повторив спробу у 1287 році, і знову йому нічого не вдалося на львівському замку (для прикладу зазначимо, що добре уфортифіковане і всуціль муроване польське місто Сандомир, монголо-татари взяли штурмом одразу).

Це означає, що князь Лев, будучи, як називає його літопис, "...добрим мурувальником і винахідником камнеметних машин..." та інших інженерних оборонних пристосувань, зміг так укріпити Високий Замок у Львові, що для ворога він став цілковито неприступним.

... Відтоді над Високим Замком вихором пронеслися цілі епохи, залишаючи у його схилах сотні наконечників стріл, рештки захисних обладунків, деталі кінської упряжі, різночасові монети і різний інший дріб'язок. Тоді - близько сімдесят літ тому, археологічними розкопками на Високому Замку вдалося відкрити лишень незначний відсоток тих площ, на яких стояв колись такий величний і знаний усій тогочасній Європі, замок.

Отож, є надія, що вистоявши зараз в черговій військовій напасті зі сходу і зберігши Україну в цілості, то невдовзі лопати львівських дослідників знову дошукуватимуться давніх таємниць на Високому Замку...