22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася визначна подія в історії України – проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Цей день став символом прагнення українського народу до єдності та незалежності.
За яких умов проголошено Акт Злуки
На початку XX століття українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Після Першої світової війни та розпаду цих імперій українці отримали можливість проголосити власні держави: УНР у Києві у листопаді 1917 року та ЗУНР у Львові 1 листопада 1918 року.
Перегляньте також:
- У школах на Львівщині будуть патріотичні уроки
- До Дня Соборності у Львові розгорнули величезний український стяг, а молодь утворила «Міст єдності»
Обидві республіки прагнули об’єднати українські землі в єдину соборну державу – мрію багатьох поколінь українців. Водночас вони стикалися з численними викликами: УНР боролася з більшовиками, а ЗУНР – з Польщею. Ці зовнішні загрози стимулювали зближення двох республік.
Проголошення Акту Злуки
Ще 1 грудня 1918 року у Фастові було підписано передвступний договір про об’єднання УНР і ЗУНР. Однак урочисто Акт Злуки проголосили 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві, де представники обох республік оголосили його тисячам присутніх.
Текст документа виголосив професор Федір Швець, промовляв голова Директорії Володимир Винниченко. Основні положення Акту Злуки:
- Об’єднання всіх українських земель в єдину державу;
- ЗУНР перейменовувалася на Західну область УНР (ЗО УНР), зберігаючи певну автономію, а її голова увійшов до складу Директорії УНР;
- Проголошення неподільності України: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України … Здійнились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України».
Чому об’єднання не вдалося реалізувати повністю
Попри символічне значення, реальна інтеграція не відбулася. УНР і ЗУНР мали різні політичні орієнтації та різні пріоритети у боротьбі з ворогами: УНР – з більшовиками, ЗУНР – з Польщею.
До середини 1919 року Галицька армія зазнала значних втрат, а восени 1919-го ЗУНР офіційно денонсувала Акт Злуки через переговори з Польщею. Україна знову опинилася поділеною, але подія залишилася важливою символічною віхою українського державотворення.
Значення Акту Злуки сьогодні
Акт Злуки 1919 року надихав наступні покоління українців на боротьбу за незалежність і соборність. З 1999 року в Україні щороку 22 січня відзначають День Соборності, нагадуючи про історичну єдність українських земель та необхідність збереження суверенітету й територіальної цілісності держави.
