До останнього часу і я над цим питанням не задумувався. А, історія появи отих нацистських “зігів” у нашому місті виявилася ой, якою цікавою…
Виявилося, що оті “зіги-привітання” привнесли на вулиці Львова зовсім не німці, а цілком інша етнічна меншина – поляки, яких німці самі хотіли винищити до ноги разом з їхньою державою. Так-так, це саме ті поляки, які, окупувавши нашу українську Галичину у 1923 році, переназвали її “Східною Малопольщею” і почали усім в Європі розповідати, що то є їхні корінні землі…
Перегляньте також:
- За куріння на вулицях – штрафи або побиття. Перші кроки австрійської влади у Львові
- Часи, коли Львів, а не Київ, був столицею України
Так от, на цій майже столітньої давності світлині, яку зробив третього травня 1937 року Юзеф Трешка, ви бачите головну магістраль Львова – вулицю Академічну, по якій трьома рядами марширують члени польської нацистської партії Стронніцтво Народове, кожен з яких викидує руку у нацистському привітанні. Нині ця світлина виставлена і прокоментована на сторінці Гриць Совків (дивіться мої коментарі зі світлинами під цим дописом).
Ця польська партія (Стронніцтво Народове) на усіх рівнях пропагувала крайній антисемітизм, а самих українців вважала нацменшиною, яку треба чим скоріш асимілювати і окатоличити. Про поширення таких ідей може свідчити хоча б те, що у тогочасній Польщі згадана ультраправа партія налічувала близько 200 тисяч членів і Львів був одним із її центрів на сході цієї окупаційної держави.
Ви можете спитати: а, чого вони того дня так раділи у Львові, що навіть вдавалися до організованих і масових нацистських привітань..? Відповідаю: саме того дня 3-го травня поляки святкують день своєї польської конституції.
І, на закінчення – пару слів про значення отого нацистського привітання: “зіг гайль!”, яке може мати два пояснення: перше – “Хай живе Перемога!”; друге – “Слава Перемозі!”.
Мусимо все пам’ятати, що під оті вигуки “зіг гайль!” нацисти відправляли у газові камери сотні тисяч ні в чому невинних людей, розстрілювали інтелігенцію, окуповували цілі держави і піддавали жахливим тортурам будь-кого, хто не поділяв їхню нацистську концепцію “уберменш” (“надлюдини”).
Отож, тримаймо міцно у своїй пам’яті усе те, з чим було пов’язано це привітання – викидання вперед високо піднятої правої руки. І ніяке апелювання до того, що це, буцім-то, традиція вітань ще з часів римської Імперії, тут не працює.
Бо ота велетенська кількість зумисне знищених – саме під цим привітанням – людських життів, остаточно знищила у ньому й будь-які натяки на людськість, яку колись дуже давно закладали у це привітання, його творці…
