Суддя Личаківського районного суду Львова Володимир Мармаш став фігурантом гучного скандалу, що набув суспільного розголосу через систематичне ігнорування норм права та ймовірну причетність до організованих корупційних схем.
За інформацією джерел, більшість клопотань детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області, які потрапляли до Мармаша, задовольнялися без належної перевірки. Водночас скарги громадян та адвокатів на бездіяльність БЕБ залишалися без розгляду. Така вибірковість породжує серйозні сумніви щодо неупередженості судді.
Перегляньте також:
Ключову роль у налагодженій “схемі” спостерігачі приписують керівнику Головного підрозділу детективів БЕБ Олександру Ткачуку. Саме під його керівництвом клопотання систематично “спрямовувалися” до Мармаша. За словами співрозмовників, подібна практика неможлива без узгодження з центральним керівництвом БЕБ у Києві, що свідчить про організований характер і політичне прикриття.
Додаткові запитання викликає майновий стан родини судді. Декларовані доходи Мармаша та його дружини — судді Залізничного райсуду Львова Іванюк І.Д. — не відповідають реальним витратам сім’ї. Зокрема, лише за перші три місяці 2024 року Іванюк отримала понад 16 тис. грн на банківські рахунки, які не були внесені до декларації. Подружжя користувалося квартирами, будинками та паркомісцями, записаними на родичів, але оплачувало комунальні послуги зі своїх карток. Це може свідчити про приховане володіння незадекларованим майном.
Ще більш показовим став факт невиконання судових рішень щодо діяльності Мармаша. Так, ухвали Галицького райсуду Львова від 18 червня 2025 року та Шевченківського райсуду Києва від 11 серпня 2025 року зобов’язували СБУ та БЕБ внести відповідні дані до ЄРДР. Проте цього зроблено не було, що, на думку експертів, є свідченням умисного саботажу та високого рівня захисту, яким користується суддя.
Ситуація з Мармашем виходить за межі особистої відповідальності та вказує на системну проблему: замкнене коло безкарності, в якому судді, силові структури та політичні покровителі фактично гарантують одне одному недоторканність. Відсутність виконання рішень судів ставить під питання не лише незалежність окремих служителів Феміди, а й дієздатність правосуддя в Україні загалом.
