За новим календарем Маковія (Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас), одне з найдавніших та найулюбленіших літніх свят, припадає на 1 серпня. У цей день віряни вшановують пам’ять семи мучеників Маккавеїв та відзначають Походження чесних древ Животворчого Хреста.
Раніше Медовий Спас відзначали 14 серпня. Однак після переходу Православної церкви України на новий (новоюліанський) церковний календар Маковія святкується на 13 днів раніше.
Перегляньте також:
- Горіховий Спас: що категорично не можна робити
- Сьогодні святкують Успіння Богородиці 2024 року за новим календарем
Свято Маковія пов’язане з шануванням мучеників-братів Маккавеїв, які прийняли смерть в ім’я віри. У цей день вшановуються сім мучеників: старий батько Елеазар, його дружина та п’ятеро синів, яких замучили за віру в істинного Бога ще в 166 році до Різдва Христового.
Також вважається, що назва свята Маковій утворилася шляхом накладення імені Маккавея й співзвучної з ним рослини маку, який достигає у цей час і його освячують у храмах разом з медом та букетами з трав.
Однак у Православній Церкві України наголошують, що традиція благословення маку ніякого зв’язку з Маккавеєвими не має.
«Їхнє прізвище в перекладі з арамейської означає „молот“, вказуючи на їхню стійкість і твердість у вірі. Воно лише за звучанням нині подібне до українського слова „маковій“ („віяти мак“). Та й сама традиція благословення маку ніяк не пов’язана з мучениками Маккавеєвими і з’явилася на багато століть пізніше, аніж жили та виявили подвиг віри шановані нині святі», — розповідали у ПЦУ.
Читайте також: Медовий, Яблучний і Горіховий Спас 2025. Що змінилося і коли святкуємо по-новому
Своєю чергою етнограф Георгій Кожолянко зазначав, що «на думку вчених, свято Маковея є святом квітів та городини. Хоча ствердної відповіді на питання первісних основ свята та його призначення немає».
На Медового Спаса у храмах також традиційно освячують мед.
Народні традиції та звичаї на Маковія
На Медового Спаса заведено пекти печиво з медового тіста, млинці з маком і медом, пироги, булочки з маком, а обрядовою їжею є шуліки, або ломанці.
Мед на Медовий Спас вважається цілющим, тому його додають у страви та напої для лікування різних хвороб.
У цей день, окрім маку, також освячують воду та квіти. Люди святково вбираються та йдуть у церкву з букетами польових квітів — маковійчиками або спасівками. Їх складають із лугових трав, квітів і злакових — усього, що є символом природи, літа та цілющої сили землі. Такий букет ставлять при вході в дім у якості оберегу, який захищає родину від неприємностей і хвороб.
«Мак, освячений на Маковея, зберігають для Святої вечері на Різдво, він є обов’язковим складником святвечірньої страви — куті. Крім того, цей мак слугує оберегом від усякої нечистої сили. Його розсипав господар біля дверей стайні у різдвяну ніч, щоб відьми не прийшли і не забрали молоко у корів», — пише Кожолянко.
Маковейський мак використовували навіть при будівництві хати.
На Маковія, як і у будь-яке інше церковне свято, не можна займатися важкою фізичною працею, притирати в оселі, сваритися та лихословити. Також забороняється прати та шити.
Прикмети на Маковія
Якщо ластівки та стрижі вже відлетіли або зібралися відлітати в теплі краї, ночі будуть холоднішими.
Якщо троянди повністю відцвіли, літо підійшло до кінця.
Дощ на Медовий Спас означає, що цілий рік не будуть горіти ліси.
Спекотний день на Медовий Спас — ознака теплого року.
Також 1 серпня починається Успенський піст.
Успенський піст, у народі відомий як Спасівка, це час підготовки вірян до свята Успіння Пресвятої Богородиці — 14 серпня. Таким чином він є єдиним постом у церковному році, який присвячений Діві Марії.
За суворістю Успенський піст можна порівняти з Великим постом, адже вірянам варто повністю утримуватися від їжі тваринного походження, риби й морепродуктів, а також молочних продуктів. Послаблення допускається на велике свято Преображення Господнього, коли дозволяється їсти рибу.
Однак, наголошують у ПЦУ, піст — це насамперед духовний подвиг, який має бути свідомим і вільним вибором людини, без примусу чи загрози.
«Постування душі й тіла — це великий дар для всіх християн, неабияка користь для здоров’я духовного й тілесного, а також невичерпні можливості для змін на краще», — підкреслюють у Православній церкві України.
Таким чином Успенський піст — це час духовного відновлення, коли віряни відмовляються від певних продуктів для очищення душі та тіла.
