“Виявили ікону XVI століття, затримали в пункті пропуску образи орієнтовно 300-річної давнини”… Останнім часом прикордонники все частіше звітують про такі знахідки, які намагалися незаконно вивезти з України. Незаконно — це без декларування на митниці й підтвердженого права власності.
“Еспресо.Захід” спілкувалося з директором Львівського музею історії релігії. Орест Малиць розповів про контрабанду ікон і те, як вони безслідно зникають із храмів регіону.
Перегляньте також:
- Львівські митники виявили у мікроавтобусах аудіотехніки з платівками на 800 тис. грн
- Контрабандистів з Львівщини та Закарпаття затримали за експорт цінних металів на 11 млн грн
Пан Орест каже, що для колекціонерів у Європі цінність українських ікон полягає в розвинутій східнохристиянській традиції малювання образів. Для західного католицького світу вона викликає цікавість, бо в них традиція іконописання розвинена менше. Там більше склалось із творенням скульптур, розписів, різьби, і тому ікона в них викликає особливий інтерес.
Що давніша ікона, то більшу вона має цінність, водночас контрабандою вивозять переважно образи XVIII-XIX століття. Більшість таких ікон їде на Захід нелегально і потрапляє в приватні колекції.
Те, що зараз на кордонах знову активно затримують образи, на думку директора музею, викликане тим, що ділки під час війни намагаються “ловити рибку в мутній воді”. Цьому сприяє великий рух людей через державну межу.
“З іншого боку, знаємо, що в Західній Європі інтерес до церковного мистецтва за останні 20-30 років почав поступово спадати, бо суспільство секуляризується. У Німеччині чи Франції руйнують старі християнські храми, і ця загальна тенденція впливає також на бажання колекціонувати сакральне мистецтво”, — пояснює директор Львівського музею історії релігії.
Як викрадають ікони
Орест Малиць розповідає, що старі дерев’яні сільські храми позначені на більшості туристичних карт, тобто загалом перелік сакральних пам’яток є у вільному доступі. А тим, хто “особливо” зацікавлений, знайти потрібну церкву взагалі буде не складно.
“Відтак у селі з’являються люди, крутяться навколо церкви, намагаються туди потрапити під час богослужіння, оглядають. Очевидно, що вони орієнтуються в мистецтві. Очевидно, що вони приблизно знають вартість тих ікон на чорному ринку. Далі вночі невеликий замочок на церкві ламають — і відбувається пограбування. Після цього поліція відкриває кримінальну справу, але знаходить вкрадене дуже рідко”, — каже директор Музею історії релігії.
За його словами, особливо великий потік “іконної” контрабанди був у 1990-ті роки, а потім хвиля трохи пішла на спад, бо самих творів мистецтва ставало все менше й менше.
Облік втрачених ікон
Орест Малиць каже, що обліку чи реєстру втрачених українських ікон не існує, бо останні зникали різними шляхами й часто безслідно.
Ікони, викрадені з музеїв. Ці ікони перебували на музейному обліку, і їх викрали із фондосховищ.
Ікони, викрадені з храмів. Ці ікони є власністю місцевої релігійної громади чи місцевої територіальної громади, яка є власником цього храму. Держава чи музей не має права проводити облік таких образів, і тому, коли храм грабують, довідатися, що звідти винесли, можна тільки зі слів місцевих мешканців, священника або з архівних фотографій (особливо якщо ікона не описувалась музейниками раніше чи не вносилась в каталоги).
Ікони, що зникли під час Другої світової війни в результаті бойових дій. Тоді образи зникали по-різному — горіли разом із храмами, їх викрадали, вивозили за кордон, ховали в Україні.
Ікони, які вивезли в часи колоніального панування Російської імперії. Зараз лежать у музеях Росії.
Ікони, які зараз вилучає окупаційна “влада” з музеїв Маріуполя, Мелітополя, Бердянська. У підсумку вони, знову ж таки, опиняються в Росії.
Що далі відбувається зі зниклими образами
Контрабандні ікони продають на онлайн-аукціонах чи торговельних платформах. Окрім цього, образи з України далі можуть потрапляти напряму в антикварні крамниці чи продаватись у закритих групах у соцмережах і месенджерах. Документи про право власності на святі зображення у такому випадку часто підробляють.
На інтернет-платформі eBay “Еспресо.Захід” вдалось знайти кілька ікон, на яких вказано походження з України. Одна, як зазначено, створена “в Україні, на півдні Росії”, її продають за майже 2 тис. євро. Підтвердити її походження чи оригінальність ми не можемо.
Інша ікона із зображенням Ісуса Христа, що також має нібито українське походження, продається на Мальті за понад 1 тис. доларів.
