6 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо Преображення Господнє. Це одне із 12 найбільших свят у церковному році, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням.
Більше про свято розповість “Еспресо.Захід”.
Сьогодні, 6 серпня, християни відзначають велике храмове свято Преображення Господнє, яке ще називають другим Богоявленням. У народній традиції свято нарекли Яблучним Спасом або Другим Спасом. Попри те, що вшанування Преображення Господнього припадає на час Успенського посту, це свято для вірян є радісним й урочистим.
Історія свята
Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох своїх учнів – Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення.
Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця: “Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся”.
У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.
Традиції свята
У цей день віряни йдуть до церкви, моляться та дякують Богу за подані нам від землі блага.
У народі Спаса пов’язане зі святом врожаю. Народною традицією стало у цей день освячувати перші плоди, серед яких – яблука, груші, виноград, мед.
“Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки відносно цієї події викладені в 3-му Апостольському правилі. Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 6 серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди. Найважливіші з них – колосся і виноград – приносяться для благословення і в знак подяки Богу за отримання плодів для їжі людям, а також по прямому відношенні до Таїнства Євхаристії, про що чітко говориться в самій молитві, що читається над “гронами”, – пояснює благочинний Любомльського благочиння, настоятель парафії Святого Архистратига Михаїла м. Любомль (ПЦУ) Віктор Возняк.
Освяченими фруктами було прийнято пригощати рідних, особливо дітей, а також бідних. Для померлих близьких теж відкладали частину врожаю і приносили на могилу.
Найбільше на освячення яблук чекали матері, у яких померли діти, й дочки, у яких померли матері, так як, за народними віруваннями, яблука їм можна було їсти тільки після Спаса.
