Три поранення, пекло у Марʼїнці, нічні штурми ворожих позицій: вражаюча історія десантного братерства.
Святослав Личак жартує: свій перший «штурм» провів ще в рідному Львові — «штурманув» ТЦК. Йому відмовили через вік (тоді йому було лише 22) і відсутність бойового досвіду. Але хлопець не здався, наполіг на своєму і таки потрапив у бойову бригаду. Свої найкращі роки він проводить на фронті. У свої 25 побачив стільки, що комусь не вистачило б життя: міські бої у Марʼїнці, відбиття позицій поблизу Красногорівки, що були окуповані ще з 2014 року, нічні «нальоти» на окупантів у лісосмугах Донбасу.
Перегляньте також:
- Історія бойової медикині Елі, яка служить у 80 десантно-штурмовій Галицькій бригаді
- Провів у полоні 882 дні: історія азовця зі Львівщини Івана Сокаля
Його досвід закарбований у шрамах на тілі. В уламках, які так і не витягнули.
«Львів» анітрохи не шкодує про обраний шлях — шлях воїна. Ним пишається син і родина, на нього рівняються побратими, його поважає командування.
Про інструкторську роботу і бойові пригоди, варті художнього фільму — дивіться у короткому інтервʼю.
