Росія розгортає супутникову систему «Рассвєт» як аналог Starlink: що відомо про проєкт
- Опубліковано: Іванна Капустянська
- —
- 13 Листопада, 2026 о 16:46
Росія намагається прискорити розгортання низькоорбітальної системи супутникового зв’язку «Рассвєт», яку позиціонує як аналог Starlink. Водночас проєкт стикається з технологічними труднощами, зокрема залежністю від іноземних компонентів і проблемами з виведенням супутників на цільову орбіту.
Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Перегляньте також:
- Львівські митники виявили в автобусі з Польщі 24 термінали Starlink Mini на пів мільйона гривень
- ВМС України “Нептунами” знищили два російські винищувачі Су-34 у Волгоградській області РФ
За даними ГУР, Росія вивела на орбіту 30 супутників двома партіями — 23 березня та 19 липня 2026 року. Два апарати вже зійшли з орбіти.
Із 30 супутників 26 зайняли стійке положення на висоті близько 500–520 км. Жоден не досяг запланованої висоти 800 км. Решта апаратів продовжують маневри для підйому на цільову орбіту.
Маса одного супутника становить близько 280 кг, а розміри — 2,7 × 1,8 × 0,6 м. Однією з ключових технологій системи є міжсупутниковий лазерний зв’язок. Він дає змогу передавати дані безпосередньо між апаратами без постійного звернення до наземної інфраструктури.
До кінця 2026 року Росія планувала збільшити угруповання до 47–48 супутників. У 2027 році розраховує вивести ще 240 апаратів, щоб забезпечити покриття 94% території РФ зі швидкістю передавання даних до 150 Мбіт/с.
До 2031 року угруповання має зрости до 408 супутників, а до 2035-го — до 924. Для запусків використовують ракети «Союз-2.1б» із космодрому «Плєсєцк».
Водночас запланований на 2026 рік третій запуск апаратів, за попередніми даними, скасували або перенесли.
Наземна інфраструктура
Основою наземного сегмента системи є головний центр управління в Москві. Він відповідатиме за контроль супутників, роботу лазерних каналів і маршрутизацію трафіку.
Також передбачена мережа наземних станцій у Москві, Мурманську, Анадирі, Ростові-на-Дону, Норильську, Желєзногорську та Південно-Сахалінську.
Абонентські термінали
У вересні 2026 року росіяни завершили випробування термінала «Ультра». Заявлена швидкість завантаження даних — до 650 Мбіт/с. Пристрій має працювати навіть під час руху носія зі швидкістю до 250 км/год.
До кінця року планують передати замовникам близько тисячі таких пристроїв.
У 2027 році росіяни планують розробити ще чотири модифікації терміналів — «Земля», «Міні», «Прайм» та «Вода». У 2028 році мають представити авіаційний термінал «Повітря».
Хто працює над системою «Рассвєт»
Головним виконавцем проєкту є ТОВ «Бюро 1440», яке входить до складу «ИКС Холдинг». До виробничої кооперації залучили щонайменше 46 російських і три білоруські компанії. За даними ГУР, 22 підприємства, зокрема «Бюро 1440», не перебувають під санкціями.
Важливим виробником критичних компонентів є калінінградське АТ «ОКБ «Факел». Підприємство виготовляє двигуни малої тяги та рухові установки для супутників.
Водночас технологічна база «Рассвєта» залежить від імпорту електронних компонентів із Китаю. Зокрема, йдеться про комплектовання для антенних решіток, наземних станцій і терміналів.
Зв’язок із проєктом OneWeb
Куратором проєкту є керівник «Роскосмосу» Дмитро Баканов. До призначення він очолював АТ «Супутникова система «Гонець», яке співпрацювало з британською компанією OneWeb над розгортанням інфраструктури супутникового інтернету в Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році OneWeb припинила співпрацю з російською стороною.
У ГУР зазначають, що не виключають можливості отримання Росією під час попередньої взаємодії окремих технічних напрацювань і технологій, які згодом могли використати під час створення власної системи.
Також розвідка звертає увагу, що російське конструкторське бюро «Факел» раніше виготовляло компоненти для супутників OneWeb, зокрема двигуни СПД-50М (SPT-50M). Нині це підприємство виробляє критичні компоненти для апаратів «Рассвєт».
