Упродовж 2025 року між Львовом і Сокільниками тривали дискусії щодо нового генплану Сокільницької ОТГ, який передбачає розширення забудови поблизу Львівського аеропорту. Про позицію громади розповів її очільник Тарас Сулимко.
– Пропоную розпочати з глобального питання: якою ви бачите Сокільницьку громаду в перспективі найближчих 20 років?
Перегляньте також:
- Сокільницька сільська рада замовила системи відеоспостереження в тендерного змовника
- Сокільницька сільрада проситиме відповідні структури вивчити ситуацію з масштабними підтопленнями
Бачимо сучасною, розвинутою громадою, із сильною економікою, якісною освітою, з власною розширеною інфраструктурою, а також з високим сервісом для мешканців Сокільницької громади.
– Планується масштабна забудова Сокільників та Басівки житловими комплексами, що може збільшити населення на десятки тисяч осіб. Яке ваше ставлення до такої перспективи і чи має громада стратегію регулювання цього процесу?
На сьогодні Сокільницька ОТГ вже європейська громада, де йдуть великі будівництва: будуються школи, проєктуються каналізування та очисні споруди. Проводяться всі роботи, для того, щоб покращити сервіс наших людей. І це також пов’язано з тим, які в нас зараз військові дії на сході — це потребує певної кількості житла для тих людей, які повернуться з фронту.
– З огляду на ріст населення, чи існує затверджений план розвитку ОТГ, який враховує цей фактор?
Звичайно. Коли працювала програма USAID “Говерла”, ми розробили стратегію розвитку на 5 років. Вона у нас є. Звісно, під час воєнного стану дотримуватися її на всі сто відсотків важко через брак бюджету, але ми рухаємося конкретно по цій стратегії.
– Якщо говорити про інфраструктурну частину: що саме змінюється в громаді? Ви наводили приклад шкіл та очисних споруд, але хотілося б почути детальніше
Звісно, реалізовувати масштабні зміни сьогодні складно, адже в країні війна. Наша громада на першому місці завжди ставить допомогу Збройним силам України та кожному військовослужбовцю — як нашим мешканцям, так і всім, хто до нас звертається. Це, безумовно, обмежує наші фінансові ресурси.
Втім, навіть віддавши кошти з бюджету розвитку, ми знайшли вихід — залучили позику близько 2 млн євро і будуємо школу на 660 учнів. Вона стане однією з найбільших у західному регіоні: це сучасний проєкт із басейнами, спортзалами, стадіонами та потужним укриттям, куди може заїжджати навіть транспорт. Завершення плануємо на 2027 рік, тож у 2026-му це буде наш основний акцент.
Паралельно ми повністю реконструюємо школу в сусідньому селі нашої громади. Там будуємо великий спортзал та облаштовуємо вбиральні, яких раніше в приміщенні не було. Плануємо завершити цей об’єкт у 2026 році.
Щодо інфраструктури: ми проєктуємо власні очисні споруди. Це дозволить нам стати незалежними від сусідів і уникнути будь-яких методів впливу чи навіть шантажу на нашу громаду.
– Як Сокільницька ОТГ розробляла зміни до генплану і які державні органи погоджували його?
Із самого початку ми принципово вирішили діяти виключно в правовому полі. Ми дотрималися всіх процедур, зібрали дозволи від компетентних органів та пройшли всі етапи погодження генерального плану.
На архітектурній раді, де були присутні архітектори області та представники ОВА, рішення ухвалили одноголосно — зауважень не було. Документ також погодили.
Положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Повітряного кодексу України чітко визначають, що при розробленні органами місцевого самоврядування генеральних планів на місцевому рівні необхідно враховувати обмеження використання приаеродромної території, які затверджуються Державіаслужбою,
В процесі розроблення змін в генплан Сокільник, Сокільницька сільська рада зверталась із запитом до Державіаслужби про надання інформації щодо умов та параметрів обмеження висотності забудови з умов безпеки польоту літаків, а також планувальні обмеження щодо максимальних рівнів звуку за умови поточної інтенсивності руху літаків львівського аеропорту на території Сокільницької ОТГ.
Державіаслужба листом у червні 2023 року надала Сокільникам інформацію про ці обмеження.
Коли розроблявся проєкт змін в генплан Сокільник, проєктант врахував усі обмеження у використанні земель, які накладаються на територію с. Сокільники, від Міжнародного аеропорту «Львів».
Додатково у 2024 році Сокільницька сільська рада отримала листом відповідь від Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, в якому аеропорт вказав, що в нього відсутні зауваження до проєкту генплану Сокільник.
– Як ви прокоментуєте конфлікт інтересів з аеропортом? Чому, на вашу думку, вони зараз заперечують факт погодження генплану, попри ваші заяви про наявність усіх дозволів?
Переді мною документ, який надало нам ДП “МА Львів імені Данила Галицького”. Цитую ключове речення: “Відтак у аеропорту “Львів” відсутні зауваження до проєктованого плану та схеми обмежень у використанні земель”. Є офіційний запит, є офіційна відповідь і є підпис.
Вже пізніше, ймовірно після втручання адміністрації сусідньої громади, аеропорт змінив риторику і заявив, що нічого не надавав. Хоча те, що вони мали надати, вони нам надали. Усі інші погодження будуть потрібні вже безпосередньо на етапі планування будівництва.
Також хочу наголосити на питанні вантажного термінала. Він проєктувався в бік Львова, але це окремий інвестиційний проєкт. На сьогодні жодного листа чи звернення від аеропорту або Львівської міської ради щодо цього до нас не надходило. Хоча наша громада завжди відкрита до конструктивного діалогу.
До того, тиждень тому свою позицію озвучила обласна військова адміністрація. Після того як ми виграли всі суди, ініційовані міською радою (що вже доводить законність нашого генплану), в ОВА та головний архітектор області підтвердили: усе, що ми робили, є законним і відповідає встановленому порядку.
– Які ви можете навести приклади гармонійного і успішного планування наявних забудов Сокільницької ОТГ?
Будівництво житлових комплексів у нас розпочалося ще років 15 тому. Наприклад, об’єкт біля вулиці Трускавецької: практично всі технічні умови — воду, каналізацію, світло, виїзди на дороги — надавала саме Львівська міська рада.
Або візьмемо ЖК Park Side. Коли ще існувала окрема Басівсько-Годовицька сільська рада, їм погодили всю документацію. Забудовник розпочав роботи, а тепер йому вставляють палиці в колеса — це виглядає нецивілізовано. Коли все робиться в правовому полі, верховенство має бути за законом, попри чиїсь бажання.
Щодо територій навколо аеропорту: погляньте на карту — зі сторони Сокільників там вільний простір. Ми відступили від летовища на 500–600 метрів. Натомість Львів зі свого боку забудував приаеродромну територію (від вулиці Патона чи Трускавецької) впритул. Закон має бути одним для всіх. Не можна говорити про обмеження лише для Сокільників, закриваючи очі на дії Львова. Тим паче у нас є офіційні листи від Державіаслужби, які підтверджують правильність зонування.
На вашу думку, яким має бути оптимальний розподіл територій: яка частка відводиться під зелені зони та бізнес, а яка — безпосередньо під житлову забудову?
Орієнтовно так: у нас є окрема ділянка близько 20 гектарів, заброньована за учасниками бойових дій. З них планується забудувати 40–45%. Решта — для дитячих і спортивних майданчиків, вуличок, садочка чи школи, обслуговування. Це моє бачення.
– Якою ви бачите модель співпраці між Сокільниками та Львовом в інфраструктурі та транспорті?
Я б хотів, щоб це були рівноправні, відкриті відносини: без шантажу, без маніпуляцій. Ключове — взаємовигода і законність. Якщо це є, ми готові до співпраці з будь-якою громадою. А там, де цього нема, ми маємо бути настільки самодостатніми, щоб ці питання навіть не виникали.
– Чи зараз Сокільники достатньо самодостатні, аби бути незалежними від Львова?
Саме тому ми розробляємо власні очисні споруди — це той важіль, яким на нас постійно можуть тиснути. Ми робимо своє, щоб не залежати, і тоді відпаде ланка для маніпуляцій.
Щодо транспорту: ми хочемо створити своє автотранспортне підприємство, щоб розв’язати питання доїзду. Ми планували запустити трансфери (кілька електричних автобусів), які б безкоштовно довозили мешканців до Львова — принаймні до міського транспорту, де простіше заїхати. Наші сусіди кажуть, що Сокільники приносять їм колапс, але ми ще нічого не забудували, а колапс там вже існує. Заїхати чи виїхати з центру практично неможливо.
– Коли це буде реалізовано?
Цього року ми вже маємо конкретні напрацювання — розробили проєкти кількох транспортних розв’язок. Адже коли кільцева дорога Львова “стоїть”, весь потік машин йде транзитом через Сокільники. Львівський транспортний колапс стає нашим. Тому ми будуємо нові магістральні дороги, щоб розвантажити центральні вулиці.
Наприклад, планується велика розв’язка, що з’єднає житловий комплекс “Південний” із вулицею Кульпарківською, а також масштабна розв’язка через вулицю Авіаційну. Крім того, якщо вдасться залучити інвестиції, ми хочемо придбати автобуси, щоб організувати довіз мешканців до ключових львівських артерій: Стрийської, Городоцької чи Кульпарківської.
– Яка ваша стратегія створення робочих місць у самій громаді? Що потрібно зробити, аби мешканці Сокільників працювали на місці, а не їздили щодня до Львова, створюючи додаткове навантаження на дороги?
Ще у 2016 році, коли я очолив тодішню сільську раду, ми з депутатами зробили ставку на зниження податків для бізнесу. Це спрацювало: відбувся значний відтік підприємців зі Львова до Сокільників. Як результат — за останні 7–8 років на нашій території збудовано три величезні заводи, і цей процес триває.
Зараз ми працюємо над створенням індустріального парку: вже розроблена документація, проведені земельні та підготовчі роботи. Реалізація трохи затримується через те, що наша перемога у війні відтягнулася у часі, але ми не зупиняємося. Індустріальний парк — це перспектива появи ще трьох, а може й чотирьох потужних заводів.
Крім того, географічне розташування нашої громади є стратегічно вигідним, що приваблює економічних гігантів. Наприклад, “Епіцентр”, який розташований у Сокільниках, планують розбудувати до статусу найбільшого в Україні. Це формат, схожий на американські моли чи Amazon: місце, куди можна заїхати та, умовно кажучи, жити тиждень.
Якщо зараз цей об’єкт, зареєстрований у нас, дає в бюджет 18–19 мільйонів гривень на рік, то після запуску третього поверху ми очікуємо додатково ще 8–9 мільйонів. А це наразі лише третина його проєктної потужності. Завершити об’єкт на всі 100% інвестори планують у 2026–2027 роках.
Третій поверх, про який я згадав, — це дитячий розважальний простір. Його відкриття — це додатково 130–140 нових робочих місць. Ми робимо все, щоб бізнес почувався тут як удома, адже ці заводи та фірми дають нашим мешканцям шанс знайти роботу прямо на місці. Звісно, ми не зможемо працевлаштувати всіх, але забезпечити людям широкий вибір — цілком реально.
Також хочу додати, що одним із пріоритетів розвитку громади є якісна освіта. Ми вже запустили садочок, будуємо школу, яка, напевно, стане найбільшою в західному регіоні. Але ми дивимося далі: вже ведемо переговори про відкриття у нас вищого навчального закладу. Наша мета — щоб діти могли здобувати повний цикл освіти, включно з вищою, не виїжджаючи з громади.
