У вівторок, 17 грудня, Солом’янський районний суд міста Києва продовжив запобіжний захід львівському бізнесмену Роману Гринкевичу — тримання під вартою з правом внесення застави. Водночас суд зменшив розмір застави з 69,6 млн грн до 34,8 млн грн.
Про це стало відомо з трансляції судового засідання. Роман Гринкевич є одним із фігурантів справи про постачання неякісного одягу для Збройних сил України на понад 1 мільярд гривень.
Перегляньте також:
- Мешканця Львівщини оштрафували за контрабанду товарів для ремонту на майже 8 млн грн
- Суд зобов’язав Мурованську громаду повернути державі понад 51 гектар землі
Прокурор під час засідання наполягав на продовженні тримання під вартою, аргументуючи це ризиками переховування обвинуваченого та можливого впливу на свідків, зокрема представників Міністерства оборони. За його словами, Гринкевич має майно за кордоном, зокрема у Чеській Республіці, а також раніше вже перебував у розшуку.
Захист натомість заявив, що обвинувачення є необґрунтованими, та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити заставу. Адвокат також повідомив про погіршення стану здоров’я підзахисного під час перебування у СІЗО.
Сам Роман Гринкевич у суді заявив, що не визнає своєї вини та вважає кримінальне провадження безпідставним.
Суд ухвалив продовжити строк тримання під вартою Романа Гринкевича до 14 лютого 2026 року та визначив заставу у розмірі 34,8 млн грн.
Також суд продовжив тримання під вартою іншим фігурантам справи — Володимиру Тимківу, Віктору Кузьмінському та Андрію Колотилу. Їм також зменшили розміри застав:
- Віктору Кузьмінському — до 15,14 млн грн,
- Володимиру Тимківу — до 15,14 млн грн,
- Андрію Колотилу — до 9,08 млн грн.
Наступний перегляд запобіжних заходів запланований на лютий 2026 року.
Довідково
Наприкінці 2023 року Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо можливих зловживань під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії, пов’язані з львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем та його сином Романом, виграли десятки контрактів Міністерства оборони на понад 1,5 млрд грн, але частину з них не виконали або виконали з порушеннями.
Слідство також встановило факти постачання неякісної продукції, зриву строків контрактів та можливого завдання державі збитків на понад 1,2 млрд грн. У січні 2025 року обвинувальний акт у цій справі було передано до суду.
