У Золочівському замку вдалося розгадати напис на одному з двох загадкових каменів, які роками експонують на території пам’ятки. Раніше їх пов’язували, зокрема, з Орденом тамплієрів. Однак з’ясувалося, що один із написів є фрагментом твору польського поета Яна Кохановського.
Про це повідомили у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Перегляньте також:
- На Львівщині фермер має повернути громаді майже 49 га землі
- На Львівщині чоловік хизувався гранатою біля магазину
Камені роками вважали загадковими
Два камені свого часу привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева. На них збереглися незвичайні написи та символи.
Один із написів складається з окремих літер і великої кількості крапок, через що його зміст тривалий час залишався невідомим. Через загадковий вигляд камені пов’язували з різними версіями їхнього походження, зокрема з тамплієрами.
Втім, у Золочівському замку припускають, що камені походять із значно пізнішого періоду — ймовірно, XIX століття. У той час у парках було поширене створення символічних могил, печер та інших романтичних споруд.
Напис виявився фрагментом твору Яна Кохановського
Розшифрувати напис вдалося досліднику Артуру Ратинському (Artur Ratyński). Він передав результати своїх пошуків директору Львівської національної галереї мистецтв Тарасу Возняку.
Виявилося, що напис на камені не є складним шифром. Майстер вирізьбив перші літери кожного слова, а решту букв замінив крапками.
Ратинський встановив, що це фрагмент польськомовного «Трену XII» Яна Кохановського — твору, написаного після смерті дитини.
Уривок можна перекласти так:
«Колосе мій єдиний,
ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години
не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю;
та разом із тобою ховаю й надію».
На камені збігаються перші літери всіх 28 слів уривка у відповідній послідовності. Кількість крапок відповідає кількості пропущених літер.
Розшифрування ускладнював готичний шрифт. Зокрема, деякі літери можна було прочитати по-різному, а давня форма «ſ» позначала літеру «s».
У розшифруванні використали штучний інтелект
Під час дослідження Артур Ратинський використав ШІ-асистента Claude від Anthropic.
Спочатку за фотографіями каменя вдалося відтворити послідовність літер і крапок. Після цього штучний інтелект допоміг шукати у збірці польських текстів рядки, які відповідали отриманій послідовності початкових літер.
За версією дослідника, зміст напису може свідчити про те, що камінь встановили на згадку про померлу дитину, ймовірно, у XIX столітті.
Із цією версією може бути пов’язаний і другий камінь. На ньому зображені два переплетені вінки: терновий, який символізує мучеництво та смерть, і квітучий — символ життя та радості.
Другий камінь поки залишається загадкою
Дослідники припускають, що обидва камені могли бути надгробками або кенотафами — символічними могилами, встановленими на пам’ять про померлу людину.
Остаточно підтвердити цю версію ще мають дослідники. Вони планують з’ясувати, кому належало село Новосілки у відповідний період, а також дослідити метричні книги. Це може допомогти встановити, кому саме були присвячені камені.
На другому камені також є напис, однак він значно коротший. Дослідники припускають, що там може бути ім’я дитини або слова прощання.
Його таємницю наразі ще не вдалося розгадати.
