Mercury Art Center у закинутих приміщеннях історичної будівлі з Меркурієм у центрі Львова відкриє виставковий проєкт Олега Тістола “Тіні Імперіалу”.
Про це повідомили організатори, пише Еспресо.Захід.
16 серпня Mercury Art Center у закинутих приміщеннях історичної будівлі з Меркурієм у центрі Львова відкриє виставковий проєкт одного з провідних сучасних українських художників, знаного своїм унікальним і виразним стилем, Олега Тістола “Тіні Імперіалу”. Мова про наймасштабнішу ретроспективну виставку робіт, із понад 300 творів, яка відбудеться не в звичних залах галереї, а в закинутих приміщеннях колишнього готелю “Імперіал” у Львові, відомому також як “будинок з Меркурієм”. Відтак проєкт досліджує інтер‘єри будівлі, в яких збереглися історичні нашарування – тіні минулих імперій.
Як закцентувала директорка Mercury Art Center Лілія Михайлик, особливістю цього проєкту є те, що він не лише виставковий, але й просторовий. Експозиція займе три поверхи і горище будинку. А це 88 кімнат загальною площею близько 2000 тисяч м². “Кожен зал – це точка зустрічі: між спадщиною Австро-Угорської імперії та візуальними кодами радянської та пострадянської доби, – каже Лілія Михайлик, – Ми відкриємо для відвідувачів цю будівлю без прикрас, залишивши там набутки всіх попередніх власників. Водночас мистецтво Олега Тістола стане посередником між аудиторією та історією цієї будівлі”.
“Кожна імперія лишає по собі спадок у вигляді матеріальних і ментальних речей, – говорить куратор виставкового проєкту Андрій Рибка. -Архітектура – це також така тінь. Тінь, яку зараз лишають по собі імперії, і тінь, яку лишили тоді. Це живий процес, який відбувається. Відповідно нова історія лишить свою тінь, тінь незалежної України… Ця виставка про тіні, які сформували нас і продовжують нас формувати, впливають на нас. Це про життя, про те, ким ми є, ким ми були й ким ми станемо і те, як ми сприймаємо той спадок, який маємо: історичний і не лише”.
“Цей проєкт про правду культурного процесу, – ділиться думками Олег Тістол. – Правдиве приміщення, як воно є до того, як стане спеціалізованим. Виставлятися в стандартних виставкових просторах – нецікаво. Я не вірю в результати, я люблю процеси. У цьому випадку – це процес у чистому вигляді, дуже правдивий, відкритий і зрозумілий всім: від Австрії до сьогодні. Так все життя ми і живемо: ці контексти кожному відомі. Це реальне життя, це не імітація…Страшенно хочеться у цьому процесі проявити максимальну повагу: від архітектора цієї споруди до останнього орендатора. Усі вони – це частина історія. З нашої позиції, з моїх життєвих принципів, тут немає ніякого снобізму, ніякої зверхності”.
Організатори також підкреслюють, що Олег Тістол намагається переосмислити наше колоніальне минуле через іронічні образи й художні жести. За допомогою мистецтва він прагне знайти нову точку опори в сучасності, що досі пронизана “руїнами імперій”. Митець також наповнив простір будівлі “тінями” людей, дотичних до реалізації проєкту і не лише. Як пояснює автор, тінь з’являється тільки тоді, коли є світло при якому конкретні предмети дають конкретні тіні. У цьому проєкті це – найбільш правдива річ…
