Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі щодо демонтажу каплички на вул. Малоголосківській, 30 у Львові. Касаційну скаргу Львівської міської ради не задовольнили.
Міськрада вимагала зобов’язати релігійну громаду ПЦУ звільнити комунальну земельну ділянку та демонтувати споруду. Відповідну постанову Верховного Суду оприлюднили у вересні 2026 року.
Перегляньте також:
- На Львівщині чоловікові оголосили підозру у державній зраді: за даними СБУ, він готував удар РФ по виробництву БпЛА
- Львівський національний медичний університет матиме ім’я Короля Данила
Що вимагала Львівська міськрада
Йдеться про земельну ділянку площею 0,0043 га на вул. Малоголосківській, 30. Львівська міська рада вважала, що її самовільно зайняли, оскільки рішення про передачу ділянки у користування не ухвалювали.
На ділянці розташована споруда з дерев’яною обшивкою на бетонній основі, яку використовують як каплицю. Біля неї облаштовані сходи та встановлений стенд із назвою релігійної організації, розкладом богослужінь і контактною інформацією.
Після обстеження у 2024 році склали акт про самовільне зайняття земельної ділянки.
Чому суди відмовили міськраді
Суди встановили, що релігійна організація, до якої Львівська міськрада подала позов, не є власником каплички.
Як зазначено у судових рішеннях, споруду передали цій громаді у користування за актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 31 грудня 2020 року. Водночас доказів того, що саме ця релігійна організація встановила капличку на земельній ділянці, суду не надали.
Через це Господарський суд Львівської області та Західний апеляційний господарський суд дійшли висновку, що позов подали до неналежного відповідача.
Львівська міська рада не заявляла клопотань про заміну відповідача або залучення до справи інших осіб.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги Львівської міської ради.
У суді зазначили, що визначення відповідача є правом позивача, однак саме суд має встановити, чи є ця особа належним учасником спору. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за заявленими вимогами, це є підставою для відмови у позові.
Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області та постанову Західного апеляційного господарського суду залишили без змін.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
