Від 2016 року програма ваучерної підтримки бізнесу у Львові допомагає підприємцям розвивати свої справи. Під час повномасштабного вторгнення підтримка адаптувалася до безпекових викликів. Як місто визначає пріоритети фінансування програми — пояснює Олекса Возняк, депутат Львівської міської ради
Від 2016 року програма ваучерної підтримки бізнесу у Львові допомагає підприємцям розвивати свої справи. Під час війни вона трансформувалася у гнучкий механізм компенсацій, спрямований передусім на малі та середні компанії. Як місто визначає пріоритети фінансування — пояснює Олекса Возняк, депутат Львівської міської ради.
У Львові з 2016 року діє програма ваучерної підтримки бізнесу, яка під час повномасштабного вторгнення стала головною міською ініціативою для допомоги підприємствам, що постраждали від російських атак.
Від моменту запровадження програми кількість підприємців, які скористалися цією можливістю, зросла більш ніж утричі: у 2016 році — 1039, а у 2025 році — вже 3547.
Як пояснив Олекса Возняк, депутат Львівської міськради та член комісії з надання ваучерної підтримки бізнесу, ваучер — це інструмент міської влади, який дає змогу підприємцям отримати компенсацію за витрати, спрямовані на реалізацію певного проєкту. Ваучери надаються на умовах післяоплати: спочатку підприємець використовує власні кошти, а після перевірки документів міська рада компенсує витрати, якщо все оформлено належним чином.
За словами Возняка, важливою умовою є також співфінансування. Підприємець вкладає власні гроші, а місто відшкодовує частину витрат — зазвичай від 20 до 50%. У деяких випадках, наприклад, коли йдеться про виробництво безпілотників для військових, компенсація може становити 100%. Такий підхід, за його словами, допомагає уникнути шахрайських схем.
— Які види львівського бізнесу найбільше користуються програмою ваучерної підтримки? Чи цей перелік змінився у порівнянні з довоєнним часом?
Програма існує ще з довоєнного часу і вважається успішною. Якщо у 2020 році її обсяг становив близько 1,5–1,8 млн грн, то у 2024 році — вже 94 млн грн. Це суттєве зростання і реальна підтримка бізнесу під час війни.
Після початку повномасштабного вторгнення програму переформатували. Тепер вона має дві основні частини: ваучери для підприємців, які допомагають військовим, та для бізнесів, що зазнали збитків від війни.
У 2024 році більшість коштів (приблизно 50 млн грн) спрямовано на виробників, які створюють інновації у сфері оборони.
Є кілька типів ваучерів. Зокрема, на безпілотні літальні апарати — компенсація витрат підприємцям, які виготовляють БПЛА для військових. На проєкти подвійного призначення — підтримка технологій, що використовуються та у військовій, і у цивільній сферах (наприклад, авіація).
Та інноваційні розробки у сфері оборони — фінансуються стартапи, які створюють високотехнологічні продукти, співпрацюють з інкубаторами військових технологій, такими як «Brave1». На такі розробки у 2024 році ЛМР спрямувала 24 млн грн.
Друга частина програми — компенсаційні ваучери для бізнесів, що постраждали від ворожих ударів (на суму близько 11 млн грн). Також підтримуються підприємці, які релокувалися до Львова з окупованих територій — їм компенсували оренду приміщень, транспортні витрати тощо. У 2024 році ця категорія становила близько 1,4 млн грн.
Окремо варто згадати енергозберігальні ваучери, надзвичайно популярні серед підприємців. Їх отримували заклади громадського харчування, приватні школи та садочки, аптеки, магазини, які купували генератори для роботи під час блекаутів. Міська рада компенсувала до 50% вартості таких генераторів.
— Які основні критерії для отримання ваучера підприємством?
Підприємець має бути зареєстрований у межах Львівської громади, мати тут виробничі потужності та сплачувати податки. Також враховується кількість створених робочих місць і рівень сплачених податків.
На жаль, велика частина економіки України працює «в тіні», тому ми особливо підтримуємо тих, хто працює офіційно, платить податки та створює робочі місця. Якщо бізнес чесний і прозорий, він має усі шанси отримати ваучер.
— Хто частіше користується ваучерами — малий чи великий бізнес?
Ваучери передусім орієнтовані на малий і середній бізнес. Середня сума підтримки — близько 500 тисяч гривень. Для підприємства з кількома працівниками це покриває 1–2 місяці роботи — суттєво, але не стратегічно.
Великі компанії також беруть участь, але для них ваучер — радше точкова підтримка або стимул для певних напрямів, наприклад експорту. Адже саме експорт зараз є ключем до розвитку економіки — він приносить валюту і зміцнює український бізнес.
— Зараз спостерігається дефіцит кадрів у деяких сферах. Чи передбачає програма фінансування навчання або перекваліфікації?
Так, є окрема програма — гранти для ветеранів, які повернулися з фронту і хочуть розпочати власну справу. Вони проходять навчальний курс, де отримують базові знання з підприємництва, після чого можуть подати бізнес-план і отримати до 300 тисяч гривень на відкриття власного бізнесу.
Серед прикладів — автосервіси, кав’ярні, фермерські господарства, приватна медицина, виробництво кормів для тварин, видавництва.
Цю програму фінансує не лише міська рада, а й благодійні організації та великі компанії. Наприклад, Kyivstar приєднався до підтримки переможців ветеранського конкурсу, надаючи знижки на свої послуги. Це приклад соціально відповідального бізнесу, який розуміє, що розвиток підприємництва вигідний усім.
Під час масованої російської атаки 5 жовтня постраждав індустріальний парк Sparrow. Наскільки воєнні ризики впливають на рішення бізнесу відкривати нові виробництва?
Оборонні виробництва зазвичай розосереджені, вони не розташовуються в індустріальних парках.
Проблема в іншому — в Україні досі не врегульоване страхування воєнних ризиків.
Майно може бути знищене будь-якої миті, а компенсувати втрати фактично нікому. Лише один з індустріальних парків Львова отримав таке страхування. У разі влучання підприємці там зможуть отримати компенсацію.
Міська рада може компенсувати збитки в межах 1–2 млн грн, але лише тим підприємствам, які сплатили податки на аналогічну суму. Якщо ж мова про масштабні руйнування, то тут потрібна допомога держави та міжнародних структур.
