Останній бій УПА прогримів... ні, не в 1940-х, а 14 квітня 1960 року. Отож доти тривав організований опір українських повстанців радянському ладові. У лісі поблизу хутора Лози, що в Бережанському районі на Тернопіллі, прийняли нерівний бій з ворогом троє нескорених борців за державну незалежність України Петро Пасічний, Олег Цетнарський та Марія Пальчак. Петро зазнав кілька смертельних поранень у груди, Олегові кулями прошило ноги, з наближенням супротивника він крикнув «Слава Україні!» і застрілився. Марія також вистрелила собі в голову, але залишилася живою. Згодом на неї чекали тортури, допити, радянське судилище і позбавлення волі на 15 років, пише Урядовий кур'єр.

Про цей останній бій розповіли тернопільські автори Леонід Бицюра, Віктор Уніят і Володимир Стаюра в книжці «Віра і воля». Видання презентували у Тернополі. Автори зосередили увагу не лише на документальних деталях цієї героїчної й трагічної події, яка сталася понад півстоліття тому. Чи не вперше у краї подбали й про графічний розділ. Художник Ігор Биць відтворив деякі факти з буремного повстанського життя Петра Пасічного, Олега Цетнарського та Марії Пальчак мовою коміксів.

На думку Леоніда Бицюри, цей останній бій упівців знаковий, можливо, навіть не за фактом, а тому, що українці довели: здатні тривалий час чинити збройний опір окупантові. Співавтор книжки Віктор Уніят каже, що опрацював документи, які зберігали в архіві СБУ. Лише справа Марії Пальчак мала три товстелезні томи. На їхніх сторінках можна було зауважити плями крові. Уже за цим можна уявити, як повстанців катували, допитували.

Пан Віктор вирішив художньо опрацювати документальний матеріал. Тож читач отримав видання не лише про героїчну борню українців, а й книжку любові. І не тільки Петра та Марії, а й любові до України, до матерів, які так багато пережили, витерпіли. До слова, коли загинув Петро Пасічний, того самого дня ховали його маму.

Ще один зі співавторів «Віри і волі» Володимир Стаюра каже, що часи, описані в книжці, по суті, мало чим відмінні від теперішніх. Адже знову через російську агресію на українській землі багато наших співвітчизників воюють зі зброєю в руках, а чимало з них допомагають своїм оборонцям чим можуть. Пан Володимир сам став у лави захисників України від ненависного ворога: на Донеччині рік служив у добровольчому батальйоні,  ще стільки само часу — у Збройних силах України. На жаль, стверджує, що це не останній бій. Змушені боротися й надалі. Але певен, що йдемо до перемоги і здобудемо її неодмінно.

Книжку «Віра і воля» вже встигли презентувати не лише в Тернополі, а й у Запоріжжі. Далі її маршрут проляже на Луганщину, Донеччину, Харківщину.