- Це моя друга спроба, перша була навесні. Тоді я вклався у три дні, але був вкрай виснажений. Тому вирішив для себе: потрібен реванш. Дуже люблю ходити пішки й навіть по місту, вирішуючи робочі питання, долаю вдень 15-20 км. Цього разу прогулянку до Львова вирішив розтягнути на чотири дні й перепочивати дорогою. Ночував у Галичі, Рогатині, Ланах, що під Бібркою. Зупинявся в готелях, що розташовані біля траси, – розповідає Анатолій.

Франківець каже, що обрав дорогу через Рогатин, Черче та Бібрку, пише Місто.
 "В благах цивілізації собі не відмовляв, головне, щоб усе було при дорозі, тому заходжу в сільські магазинчики попити кави і перепочити, а як трапляється заправка, то теж супер – там більший вибір і можна розрахуватись банківською карткою.
Перепочивши після тривалої пішої прогулянки, я спокійно вирішував свої справи у Львові, не відчуваючи втоми. З собою взяв змінний одяг і взуття. На випадок дощу мав у наплічнику ще парасолю й куртку. З їжі нічого не беру, лише пиття: негазована вода. За день такої прогулянки випиваю близько трьох літрів."

Мандрівник пояснює, що любить такі прогулянки наодинці, адже з супутником виникають додаткові клопоти й переживання.
Дорога – це зона підвищеної небезпеки, треба бути уважним і зосередженим, правильно себе позначити (відблискувачі й ліхтарик у темну пору) тощо.

"Тому відповідальність за чужу безпеку на себе не хочу брати" – пояснює мандрівник.
Підприємець каже, що не планує перетворювати прогулянки у спортивне хобі.
"Це завжди спонтанне рішення, своєрідна мотивація для самого себе. Вирішив, зібрав за годину рюкзак і вперед!" – пояснює підприємець.