Середній аграрій потерпає другий рік, несе втрати. Для бізнесу головне - це реалізація продукції.

Ми не можемо нормально продавати зерно, бо порти під обстрілами, а Польща блокує кордони. В результаті велика кількість агросировини сконцентрована всередині країни, що не сприяє формуванню справедливих цін, вони нижче світових.

Військові аграрії та виробники з окупованих територій знаходяться ще в гірших умовах і взагалі не можуть стати учасниками земельного ринку.

Частина фермерів на передовій, вони сплачують за землю кров’ю. Окрім того, 5 областей України окуповані, і це ставить в нерівні умови фермерів, вони не можуть купити нічого. Продавати зараз по 10 тис. га земель в одні руки – це формувати монополію на ринку і завдавати великого удару по середньому і малому бізнесу. Для чого була земельна реформа? Щоб власники паї могли реалізувати свої права, то це вже зроблено.
Хочемо достукатись до Офіс Президента України відтермінувати дію закону на два роки після закінчення воєнного стану. Закликаю всіх підписати петицію! Фінансові можливості агробізнесу не ті, що були до війни.

Автор: Віктор Візний