Публічна позиція команди системи безоплатної правової допомоги стосовно конкурсу на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги.

Повага до гідності, прозорість, відкритість та незалежність – це ті цінності, які система безоплатної правової допомоги виборювала впродовж останніх п’яти років. Ми піднялися з нуля, зневіри і правової пітьми. Ми здобули суспільну довіру і право на життя під час Революції Гідності, коли були чи не єдиною державною інституцією, яка підтримала активістів, забезпечивши їм негайний захист, чесних адвокатів, зрештою, захистивши їхнє право захищати свої права. Право на свободу думки, людську гідність і свободу вибору передусім.

Ми ростемо, і в нас вірить все більше людей. Ми збудували команду, найбільшою цінністю якої є взаємна довіра і командний дух. Це наша унікальна організаційна культура, і персональна мотивація сотень із нас, великої команди системи безоплатної правової допомоги в Україні, члени і членкині якої щодня йдуть на роботу з тим, аби захищати права наших клієнтів – сотень тисяч українців.

Нині ми бачимо небезпеку у тому, що наші здобутки намагаються перекреслити і знищити, для того, вірогідно, аби й надалі тримати людей у громадах в атмосфері безправ’я і зневіри в собі.

Так, 31 травня відбулися співбесіди з кандидатами на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги. Детально про те, як відбувалися співбесіди, та всі колізії проведення цього конкурсу – у публічній позиції наших партнерів, членів Всеукраїнської громадської платформи розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні.

Громадська платформа створена 2014 року з метою всебічного сприяння розвитку та незалежного контролю за системою безоплатної правової допомоги в Україні. Представники Громадської платформи брали участь як члени конкурсних комісій в усіх проведених в рамках системи публічних конкурсах впродовж останніх років. Утім, до конкурсу на посаду директора Координаційного центру її представники не були допущені навіть попри офіційне звернення. Публічну позицію з приводу цього, як і щодо процедури конкурсу, озвучила її голова – правозахисниця та громадська діячка Лариса Денисенко.

 Переглянути публічну позицію Громадської платформи розвитку системи безоплатної правової допомоги 

Ми поділяємо позицію Громадської платформи щодо порушених базових принципів проведення відбору, нерівних умов для кандидатів, незбалансованого складу конкурсної комісії, відсутності визначених компетенцій та, відповідно, незрозумілої системи оцінювання кандидатів.

На наше переконання, те, у який спосіб відбувся конкурс – нівелює наші цінності, підриває довіру до цієї системи, зрештою, позбавляє сотні тисяч наших клієнтів права на справедливість, це – наруга над людською гідністю.

Система безоплатної правової допомоги в Україні – інституція, яка служить громадянам України, фінансується коштами платників податків цієї країни і звітує громадськості. Ми не можемо і не маємо права бути ні на йоту непрозорими і дозволити поламати те, довіру до чого так непросто здобули. Вважаємо цю боротьбу нашою особистою Революцією Гідності, заради мільйонів громадян, яким служимо.

Ми переконані, що суспільна довіра є необхідною умовою для розвитку системи безоплатної правової допомоги. Тільки відкритий, неупереджений, об’єктивний конкурс на посаду директора Координаційного центру, визнаний провідними громадськими організаціями та міжнародними партнерами, є базовою передумовою ефективного розвитку системи, яка базується на європейських цінностях.

Звертаємось до Міністерства юстиції України та Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо:

анулювання результатів проведеного конкурсу;

зміни порядку призначення директора Координаційного центру з надання правової допомоги з переданням відповідних повноважень Кабінетові Міністрів України;

проведення нового, об’єктивного і прозорого конкурсу із паритетною участю правозахисних громадських організацій та міжнародних партнерів, зокрема, за прикладом проведення конкурсу на посади керівників бюро правової допомоги;

початку публічної професійної дискусії з метою підвищення незалежності системи безоплатної правової допомоги та мінімізації політичного впливу на неї з подальшим прийняттям відповідних рішень Урядом України.