В Україні запускають «Українську Мить». Це «унікальний проект, покликаний сформувати ресурсну базу високоякісного українського візуального контенту для українськовибагливих із усього світу» – окреслюють ідею та мету сайту, наповненого (процес триває) світлинами з української історії, сучасності тощо, його натхненники і творці. Про це пише "Аудиторія".

Ідея створити ресурс, який збере таку візуальну інформацію, виникла в «діаспори Львівської політехніки» в Києві – випускників університету двотисячних років, які реалізовуються як фахівці й уже осіли у столиці. Передовсім такий задум з’явився у Юрія Баланюка і Данила Цьвока.

«Разом із Всеукраїнською правовою організацією «Меморіал», мистецьким фондом Короля Данила ми долучалися до різних громадських ініціатив, спільно випускали фотоальбом «Майдан. Революція гідності 2013–2014», – розповідає Юрій Баланюк. – На Майдані відбувалося чимало фотовиставок. Але, проаналізувавши ринок, ми зрозуміли, що консолідованої категоризованої платформи з українським контентом немає. При цьому у суспільства є реальний запит (за даними watcher.com.ua, 53,77% користувачів українського інтернету свідомо вибирають українську мову в пошукових системах та шукають український контент)».

Від торішнього серпня хлопці почали міркувати, як утілити цю ідею. До обговорення долучилися доктори юридичних наук Олександр Святоцький і Руслан Стефанчук, волонтери-майданівці, політехніки – Богдан Моркляник, Ігор Якубовський, із дизайном допомагала студентка ІАРХ Юлія Мартин. Приблизно за чотири місяці проект візуалізувався, викристалізувався, команда почала перетворювати ідею на продукт – соціально-комерційний проект. Це не хобі, це стартап.

«Наш проект – це цілком нове, – каже Ігор Якубовський, який відповідає за наповнення платформи світлинами. – Фотобанки є, але це суто бізнес-проекти. До прикладу, там на початковому етапі наповнення контентом платили авторам за кожну завантажену світлину, нам це не під силу, адже йдеться про мільйони. Але нас відрізняє від усіх те, що ми маємо ідеологію: у нас надзвичайно багата фантастично цікава країна, яку, на жаль, ніхто не популяризує у світі. Є точкові проекти, але глобальних заходів ніхто не робить. Зараз у 21 столітті найкращий спосіб заявити про себе – візуальний (інтернет, фото, відео). Крім цього, на відміну від фотобанків, ми хочемо зібрати на одному ресурсі й сучасну фотографію, й історичну, художні, документальні світлини, у найближчих планах – різноманітні заходи (виставки, конкурси, майстер-класи). Сподіваємося, що вдасться створити платформу, де зацікавлені Україною не просто шукатимуть контент, а надалі комунікуватимуть».

Зараз сайт працює в тестовому режимі. Перші світлини знайшли через особисті знайомства – у різних фотографів, «Пласт» надав свої фотографії, редакція «Аудиторії» поділилася своїм фотоархівом, знайшли цікаві світлини в особистих архівах самих ініціаторів.

«У команді люди з різних регіонів України: дизайнер із Харкова, історики, які працювали з нами в інших проектах, надали свої фотографії (їх можна побачити в розділі «Українська Мить. Минуле»), – додає Юрій Баланюк. – Видавничий дім «Ін Юре» поділився світлинами, які використовували у своїх фотоальбомах. Маємо контакти з топовими фотографами України, наша команда постійно відвідує різноманітні виставки. Ми тісно працюємо з центральним кінофотофоноархівом імені Г.С. Пшеничного».

На сайті «Українські Миті» (http:// uamoment.com) є вільний доступ до фотографій для користувачів. Світлини розподілені так, що минуле – це до 1990 року, від 1991 – сучасне. Кожна має опис: назва, автор, дата, теги тощо, є автоматичне SEO, що дозволяє шукати фотографії не тільки в українськомовній, а й в англійськомовній версіях, тобто фотографії про Україну на сайті зможуть знайти користувачі з будь-якого куточка світу. Тепер команда створює вільний доступ для «заливки». Незабаром буде запущено функціонал особистого кабінету. Уже є сторінка проекту на Фейсбуці, на яку підписано близько 8 тисяч користувачів. У перспективі буде можливість продажу світлин.

«Ми маємо амбітні цілі наповнити ресурс мільйонами фотографій, – каже Юрій Баланюк. – Зараз він працює в тестовому режимі. Проект є такий гнучкий і еластичний, ми деякі наміри й рішення повернули на 60 градусів, дещо відкинули, щось з’явилося. Він розвивається динамічно».

Відтак команда закликає реєструватися на платформі й показувати Україну світові як «країну з великою історією державотворення та багатою культурою, які, на превеликий жаль, лишаються непізнаними для більшості. Саме зараз настав час в інноваційний спосіб показати світові нашу самобутність та ідентичність». До фотографій є певні технічні вимоги, але якщо світлина має певну історичну цінність для України, то, звісно, нехтують якістю, адже часто якість – це змістове наповнення, а не роздільна здатність.

«Хочу ще раз наголосити на важливій соціальній складовій: у вебі фотографій про нашу країну недостатньо, я б навіть сказав, що їх дуже мало. А ми хочемо показати світові Україну класну, сильну, Україну з точки зору перемоги, Україну, яка має величну історію, власне майбутнє, унікальне сучасне, суперкласних фотохудожників, фотографів, професіоналів, які мають потенціал», – підсумував Юрій Баланюк.